Спецпроект

У Луцьку прогнали "антифашистів", які збирали гроші на Сталіна

Намет, у якому активісти організації "Антифашистський комітет України" збирали у центрі Луцька гроші на пам'ятник Сталіну, демонтували силою.

Про це повідомляє ЗІК.

Депутат Волинської облради Ігор Гузь ще минулого тижня закликав усіх небайдужих прийти сьогодні в центр Луцька, аби не допустити збору коштів на відновлення знищеного силумінового Сталіна біля обкому Компартії України в Запоріжжі.

Загалом на громадську акцію протесту зібралися понад сімдесят людей. Їм опонували біля десяти активістів "Антифашистського комітету".

"Антифашистський комітет" - організація, близька до КПУ

У мегафон Ігор Гузь закликав "сталіністів" добровільно забрати намет із центру міста. Ті, своєю чергою, висловили контропропозицію за посередництвом правоохоронців: пікетувальники відходять від намету, а збирачі коштів розбирають його.

Зрештою, приблизно о 12.05 натовп силою розібрав намет. Десятки правоохоронців оточили місце інциденту, і прихильники Сталіна почали пакувати намет під скандування "Геть комуну!", "Бидло!" та "Ганьба!".

Приблизно о 12.20 намет і так званих "антифашистів" завантажили у службову машину патрульної служби міліції. При цьому в автівку хтось поцілив яйцем.

Депутат облради Анатолій Вітів запевнив, що найближчої сесії Луцька міськрада прийме рішення про заборону радянських червоних прапорів на території обласного центру Волині.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.