Спецпроект

ФРН передала Україні дані про 150 тисяч радянських полонених (ОНОВЛЕНО)

Об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, ФРН) передало Службі безпеки України електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених періоду Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Служба безпеки України бере участь у цьому гуманітарному дослідженні з 2004 року, коли між об'єднанням "Саксонські меморіали" та СБУ було підписано угоду про спільне вивчення архівних документів періоду Другої світової війни стосовно долі радянських та німецьких військовополонених.

Міжнародний проект передбачає виявлення, опрацювання архівних документів, створення електронних баз даних та обмін інформацією про радянських і німецьких військовополонених та інтернованих осіб періоду Другої світової війни.

Йдеться про німецькі документи, облікові картки німецьких таборів, документи радянських фільтраційних таборів та таборів німецьких військовополонених на території України.

Звертаючись до присутніх, заступник голови СБУ Володимир Хімей наголосив: "Розгортаючи цей проект, ми тим самим розвиваємо культуру пам'яті, яка має бути у кожній цивілізованій державі - пам'яті про своє минуле".

Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні д-р Гаймзьот Ганс-Юрген підкреслив: "Доля радянських солдат у Німеччині є  однією із сумних сторінок нашої історії. І тому для Німеччини особливе зобов'язання  - дослідити долю кожного з  тих, хто загинув у часи деспотизму та свавілля".

З часу, що пройшов після підписання угоди, ГДА СБУ здійснив масштабну пошукову роботу і поповнив базу даних стосовно 26 тисяч осіб.

Ця інформація використовується Об'єднанням "Саксонські меморіали" для створення єдиного банку даних на радянських військовополонених, сформованого за архівними матеріалами Росії, Білорусії, України та інших країн. 

Цей масштабний дослідницький міжнародний проект "Радянські та німецькі військовополонені та інтерновані. Вивчення питань історії Другої світової війни та післявоєнного періоду" німецьке громадське об'єднання "Саксонські меморіали" започаткувало за підтримки уряду ФРН у 1999 році.

Служба безпеки України у свою чергу передала представникам німецької делегації диск з інформацією на 1840  радянських військовополонених.  

Використання створеної бази даних дає змогу пришвидшити опрацювання звернень громадян, які досі не знають долі своїх рідних, і проводити пошукові роботи.

Наразі ця інформація наявна у вільному доступі в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України, а також у всіх регіональних органах СБУ.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.