Спецпроект

ФРН передала Україні дані про 150 тисяч радянських полонених (ОНОВЛЕНО)

Об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, ФРН) передало Службі безпеки України електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених періоду Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Служба безпеки України бере участь у цьому гуманітарному дослідженні з 2004 року, коли між об'єднанням "Саксонські меморіали" та СБУ було підписано угоду про спільне вивчення архівних документів періоду Другої світової війни стосовно долі радянських та німецьких військовополонених.

Міжнародний проект передбачає виявлення, опрацювання архівних документів, створення електронних баз даних та обмін інформацією про радянських і німецьких військовополонених та інтернованих осіб періоду Другої світової війни.

Йдеться про німецькі документи, облікові картки німецьких таборів, документи радянських фільтраційних таборів та таборів німецьких військовополонених на території України.

Звертаючись до присутніх, заступник голови СБУ Володимир Хімей наголосив: "Розгортаючи цей проект, ми тим самим розвиваємо культуру пам'яті, яка має бути у кожній цивілізованій державі - пам'яті про своє минуле".

Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні д-р Гаймзьот Ганс-Юрген підкреслив: "Доля радянських солдат у Німеччині є  однією із сумних сторінок нашої історії. І тому для Німеччини особливе зобов'язання  - дослідити долю кожного з  тих, хто загинув у часи деспотизму та свавілля".

З часу, що пройшов після підписання угоди, ГДА СБУ здійснив масштабну пошукову роботу і поповнив базу даних стосовно 26 тисяч осіб.

Ця інформація використовується Об'єднанням "Саксонські меморіали" для створення єдиного банку даних на радянських військовополонених, сформованого за архівними матеріалами Росії, Білорусії, України та інших країн. 

Цей масштабний дослідницький міжнародний проект "Радянські та німецькі військовополонені та інтерновані. Вивчення питань історії Другої світової війни та післявоєнного періоду" німецьке громадське об'єднання "Саксонські меморіали" започаткувало за підтримки уряду ФРН у 1999 році.

Служба безпеки України у свою чергу передала представникам німецької делегації диск з інформацією на 1840  радянських військовополонених.  

Використання створеної бази даних дає змогу пришвидшити опрацювання звернень громадян, які досі не знають долі своїх рідних, і проводити пошукові роботи.

Наразі ця інформація наявна у вільному доступі в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України, а також у всіх регіональних органах СБУ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.