Спецпроект

Що дали Гагаріну за політ: шість пар трусів і чотирикімнатна квартира

50 років тому вийшло секретне розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про подарунки Ю. Гагаріну". Першому космонавту видали все - від автомашини "Волга" до шовкової нижньої білизни. Братам і сестрі документ передбачав "виділити по 1000 карбованців".

Шокує не сам список "подарунків" від уряду - зрештою, Гагарін став обличчям державних успіхів і заслужив на винагороду. Вражає сам рівень перерозподілу матеріальних благ.

Перший космонавт отримує не гроші, які потім може витратити на власний розсуд. Труси і носовички йому дістаються секретним указом головного державного органу.

Распоряжение Совета министров СССР о подарках Ю.А. Гагарину

18 апреля 1961 г.
СЕКРЕТНО

1. Признать необходимым подарить от имени Правительства СССР первому летчику-космонавту СССР майору Гагарину Ю.А. и членам его семьи автомашину "Волга", жилой дом, мебель и экипировку согласно приложению.

Отнести связанные с этим расходы за счет резервного фонда Совета министров СССР.

2. Обязать Министерство обороны СССР (т. Малиновского) выделить майору Гагарину Ю.А. четырехкомнатную квартиру по месту службы.

Председатель Совета министров Союза ССР
Н. Хрущев

Приложение
к распоряжению Совета министров СССР от 18 апреля 1961 г. №1037рс

1. Меблировка спальни, столовой, детской, кабинета, кухни
2. Автомашина "Волга"
3. Телевизор "Рубин"
4. Радиола "Люкс"
5. Стиральная машина
6. Холодильник
7. Пылесос
8. Ковровые дорожки
9. Пианино
10. Постельное белье - 6 комплектов
11. Одеяла - 2 штуки

Экипировка для Ю.А. Гагарина

1. Пальто демисезонное
2. Пальто легкое летнее
3. Плащ
4. Костюм - 2 (светлый и темный)
5. Обувь - 2 пары (черная и светлая)
6. Рубашки белые - 6 шт.
7. Шляпа - 2
8. Носки - 6 пар
9. Белье нижнее шелковое - 6 пар
10. Трусы, майки - 6 пар
11. Платки носовые -12 шт.
12. Галстуки - 6 шт.
13. Перчатки - 1 пара
14. Электробритва - 1
15. Два комплекта военного обмундирования (парадное и повседневное)
16. Чемоданы - 2

Двум братьям и сестре т. Гагарина Ю.А. - по 1000 рублей.

Управляющий делами
Совета министров СССР
Г. Степанов

Также в документе перечисляется "экипировка" для жены, детей, отца и матери Гагарина.

Радиола и некоторые другие подарки до сих пор сохранились в доме у супруги Гагарина Валентины Ивановны в их квартире в Звездном.

Джерело: "Новая Газета"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.