Спецпроект

У Ольги Богомолець відкрили виставку древлянської культури з Чорнобильщини

У київському арт-холі "Кайрос" відкрилася історико-етнографічна виставка з Чорнобильської зони "Душі поліської краса".

За словами господині арт-холу Ольги Богомолець, виставка покликана зберегти і відновити дух втраченого Полісся, важливу частину древлянської культури, яка сьогодні залишилася в зоні відчуження.

В експозиціях представлені предмети культури і побуту унікальної спільноти чорнобильських поліщуків, яка зникла за один день - 26 квітня 1986 року.

Більше 160 містечок і сіл були покинуті, а історико-культурна спадщина, яка накопичувалася протягом століть, кинута напризволяще. Частину її вдалося врятувати завдяки численним експедиціям, організаторами яких став Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф при МНС України.

Неодноразово в експедиціях брали участь художники, фотографи, режисери, дослідники, письменники і просто ентузіасти. Так, практично всі експедиції супроводжувала відома українська письменниця, поетеса Ліна Василівна Костенко.

Виставлені експонати датуються XII-XX століттями і відображають культурні, духовні та світоглядні особливості чорнобильської етнічної групи, яка походить від древлян. Серед них представлені предмети з середньовічного літописного Чорнобиля XI-XII століть.

За словами директора державного центру, Ростислава Омеляшко, крім ліквідації екологічних наслідків аварії, не менш важливо зберегти культурний ареал, побут і дух народу, що жив в закритій сьогодні зоні. Сьогодні вже зібрано 42 000 експонатів, які вдалося зберегти для нащадків, вони очищені від радіації і абсолютно безпечні.

Нагадаємо, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за створення державного музею народної культури Полісся, куди мають увійти й експонати, зібрані Ростиславом Омеляшком.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.