Спецпроект

У Ольги Богомолець відкрили виставку древлянської культури з Чорнобильщини

У київському арт-холі "Кайрос" відкрилася історико-етнографічна виставка з Чорнобильської зони "Душі поліської краса".

За словами господині арт-холу Ольги Богомолець, виставка покликана зберегти і відновити дух втраченого Полісся, важливу частину древлянської культури, яка сьогодні залишилася в зоні відчуження.

В експозиціях представлені предмети культури і побуту унікальної спільноти чорнобильських поліщуків, яка зникла за один день - 26 квітня 1986 року.

Більше 160 містечок і сіл були покинуті, а історико-культурна спадщина, яка накопичувалася протягом століть, кинута напризволяще. Частину її вдалося врятувати завдяки численним експедиціям, організаторами яких став Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф при МНС України.

Неодноразово в експедиціях брали участь художники, фотографи, режисери, дослідники, письменники і просто ентузіасти. Так, практично всі експедиції супроводжувала відома українська письменниця, поетеса Ліна Василівна Костенко.

Виставлені експонати датуються XII-XX століттями і відображають культурні, духовні та світоглядні особливості чорнобильської етнічної групи, яка походить від древлян. Серед них представлені предмети з середньовічного літописного Чорнобиля XI-XII століть.

За словами директора державного центру, Ростислава Омеляшко, крім ліквідації екологічних наслідків аварії, не менш важливо зберегти культурний ареал, побут і дух народу, що жив в закритій сьогодні зоні. Сьогодні вже зібрано 42 000 експонатів, які вдалося зберегти для нащадків, вони очищені від радіації і абсолютно безпечні.

Нагадаємо, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за створення державного музею народної культури Полісся, куди мають увійти й експонати, зібрані Ростиславом Омеляшком.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.