Спецпроект

Львівська "Свобода" перейменує вулиці Бандери та Шухевича

Заступник голови фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді Юрій Михальчишин запевнив, що його політична сила не буде занадто форсувати питання перейменування вулиць, які носять імена провідників ОУН Бандери та Шухевича, але й відкладати "теж не буде".

У січні 2011 року на позачерговій сесії Львівської обласної ради Львова, де більшість має Всеукраїнське об'єднання "Свобода", було проголосувано рішення про перейменування вул. Степана Бандери на вул. Героя України Степана Бандери і вул. Романа Шухевича на вул. Героя України Романа Шухевича.

253 Герої України. Хто вони?

Відповідаючи на запитання кореспондента Zaxid.net щодо незручностей, які таке перейменування може створити для мешканців і для підприємств, Михальчишин зазначив: "Я так розумію, більшість львів'ян його абсолютно схвалює. Стосовно тих технічних незручностей, які справді можуть виникати під час втілення цієї ідеї в життя, треба відзначити, що у Львові було перейменовано кілька сотень вулиць впродовж останніх 20 років, і львів'яни до цього звикли".

Водночас Михальчишин запевнив, що при перейменуванні вулиць будуть докладені зусилля, аби мінімізувати незручності для мешканців та установ, зареєстрованих за відповідними адресами.

"Бандера - центральна фігура історичної політики" - львівський історик  

Водночас голова фракції ВО "Свобода" у міській раді Руслан Кошулинський, своєю чергою, повідомив, що «Свобода» планує провести громадське обговорення з мешканцями зазначених вулиць з приводу їх перейменування.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.