Спецпроект

Колишній мер Львова проти пам'ятника польським професорам

Екс-голова міської ради Львова Василь Шпіцер виступає проти побудови у Львові пам'ятника польським професорам, розстріляним фашистами влітку 1941 року.

Про це він повідомив на урочистій сесії Львівської міської ради, присвяченій Дню прапора, повідомляє "Львівський портал".

Василь Шпіцер вважає, що розстріляні фашистами польські вчені не заслуговують на увічнення, бо після поділу Польщі "пішли на службу до більшовицького режиму". Шпіцер також нагадав, що саме за наполяганням польської професури відкритий за радянської влади університет не отримав імені українського.

Крім того, В.Шпіцер вважає, що є набагато достойніші увічнення історичні постаті, нагадавши, що у Львові немає пам'ятників Кирилові Студинському, Богданові-Ігореві Антоничу, а також українцям, які загинули від рук німців та поляків.

У липні 1941 року фашисти розстріляли на Вулецьких пагорбах 39 польських вчених та членів їх родин. У радянські часи активно мусували причетність до цього вбивства формувань українських націоналістів, однак тепер вчені доводять, що польську інтелігенцію знищили ґестапівці.

2008 року мерії Львова та Вроцлава вирішили збудувати спільний пам'ятник загиблим вченим.

Василь Шпіцер був мером Львова у 1990-1994 роках, потім працював заступником директора приватного транспортного підприємства. У 2010 році він балотувався на посаду міського голови Львова від партії "Конгрес українських націоналістів" і зайняв восьме місце, набравши 3904 голоси.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.