Спецпроект

Колишній мер Львова проти пам'ятника польським професорам

Екс-голова міської ради Львова Василь Шпіцер виступає проти побудови у Львові пам'ятника польським професорам, розстріляним фашистами влітку 1941 року.

Про це він повідомив на урочистій сесії Львівської міської ради, присвяченій Дню прапора, повідомляє "Львівський портал".

Василь Шпіцер вважає, що розстріляні фашистами польські вчені не заслуговують на увічнення, бо після поділу Польщі "пішли на службу до більшовицького режиму". Шпіцер також нагадав, що саме за наполяганням польської професури відкритий за радянської влади університет не отримав імені українського.

Крім того, В.Шпіцер вважає, що є набагато достойніші увічнення історичні постаті, нагадавши, що у Львові немає пам'ятників Кирилові Студинському, Богданові-Ігореві Антоничу, а також українцям, які загинули від рук німців та поляків.

У липні 1941 року фашисти розстріляли на Вулецьких пагорбах 39 польських вчених та членів їх родин. У радянські часи активно мусували причетність до цього вбивства формувань українських націоналістів, однак тепер вчені доводять, що польську інтелігенцію знищили ґестапівці.

2008 року мерії Львова та Вроцлава вирішили збудувати спільний пам'ятник загиблим вченим.

Василь Шпіцер був мером Львова у 1990-1994 роках, потім працював заступником директора приватного транспортного підприємства. У 2010 році він балотувався на посаду міського голови Львова від партії "Конгрес українських націоналістів" і зайняв восьме місце, набравши 3904 голоси.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.