Спецпроект

Замість альтернативного Табачнику підручника львівська влада видасть плакат

У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми. З такою ініціативою виступили місцеві депутати.

Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

До таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес 59-ти", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо, розповів в інтерв'ю Deutsche Welle голова депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Орест Шейка.

"Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка.

Нагадаємо, що у січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.