Спецпроект

Замість альтернативного Табачнику підручника львівська влада видасть плакат

У Львівській області підручники з історії України доповнюватимуть додатковими матеріалами, що не увійшли до загальної програми. З такою ініціативою виступили місцеві депутати.

Заплановано, що з наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

До таких тем будуть включені: "бій під Крутами", "політичний процес над членами ОУН, відомий як "процес 59-ти", "діяльність УПА" та історичні постаті Бандери, Шухевича, Коновальця тощо, розповів в інтерв'ю Deutsche Welle голова депутатської комісії з культури, історично-культурної спадщини Львівської облради Орест Шейка.

"Це не означатиме, що будуть вклеюватися додаткові сторінки до підручника. Це буде плакат для вчителя, розміром 50х70, створений кафедрою новітньої історії. Подію буде висвітлено повністю як окрему тему до підручника. Це не потребуватиме великих фінансових витрат", - зазначив Шейка.

Нагадаємо, що у січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Депутати також обговорюють ініціативу доповнити підручник з біології та астрономії, вписавши до вже існуючих теорій створення світу (Дарвіна та Великого вибуху) альтернативну теорію про "Божественну силу". Адже учні повинні отримати всі точки зору на цю тему, аргументують депутати.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".