Спецпроект

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада. Тепер потрібні гроші на синагогу

Завдяки публікації на ІП ентузіаст, який взявся охороняти закинуту пам'ятку архітектури - синагогу-фортецю XVI сторіччя, отримав офіційне визнання. А влада звернула увагу на проблеми реставрації унікальної споруди.

В лютому ІП опублікувала великий матеріал про старовине містечко Сатанів. Серед іншого, у тій статті йшлося про місцевого пенсіонера Бориса Слободнюка, який з власної ініціативи взявся доглядати за зведеною ще у XVI ст. синагогою, яка водночас виконувала роль артилерійської батареї в системі міських укрпілень Сатанова.

До того унікальна історична пам'ятка загальнонаціонального значення стояла абсолютно занедбаною, а в середині місцеві жителі облаштували звалище.

Хоча Борис Слободнюк сам православний українець, він прибрав все те сміття (а це декілька вантажівок) та впорядкував прилеглу територію. При чому абсолютно безплатно. Лише тому, що йому стало соромно за Сатанів, - мовляв, люди чи не з усього світу приїздять подивитися на місцеві старожитності, а тут таке неподобство...

Коли готувалася згадана вище стаття, Слободнюк просив від влади не грошей, а лише "якусь бумагу, що я пам'ятник історії охраняю", бо без цієї "справки" йому важко відганяти від синагоги земляків, які продовжують звозити туди сміття.

Борис Слободнюк посеред "своєї" синагоги - на каменях, з яких читали Тору

Як повідомив "Історичній правді" голова Городоцької райдержадміністрації Володимир Вербановський, наразі Бориса Слободнюка вже зараховано позаштатним співробітником служби охорони культурної спадщини Хмельницької ОДА. Відповідне посвідчення йому нещодавно вручили. Тож він тепер є цілком офіційним охоронцем давньої пам'ятки.

Крім того, за значний внесок в охорону історичної спадщини Городоцького р-ну, Бориса Андрійовича нагороджено грамотою Городоцької РДА та грошовою премією.

Володимир Вербановський сподівається, що до порятунку знаменитої Сатанівської синагоги нарешті долучаться і чисельні єврейські організації України:

"На превеликий жаль, на сьогодні ця унікальна пам'ятка в катастрофічному стані, - сказав Володимир Вербановський про стан знаменитої Сатанівської синагоги. - Десь наприкінці 80-х років місцеві мешканці розібрали на будматеріали потужні контрфорси, що підпирали її стіни. Тепер ці стіни почали розходитися. В стінах і склепінні вже з'явилися тріщини. Якщо процес не зупинити, то за кілька років склепіння і частина стін обваляться. Унікальна пам'ятка історії, аналогів якій немає в усій Східній Європі буде втрачена назавжди".

За словами Вербановського, відповідних коштів для реставрації синагоги в бюджеті району немає.

Через ІП чиновник звертається до представників єврейських організацій за допомогою: "Адже це ще й друга за давністю синагога в Україні. Буде дуже прикро, якщо через людську байдужість ми сьогодні втратимо цю пам'ятку, яка пережила століття й турецькі і татарські гарматні обстріли".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.