Спецпроект

У Черкасах відкрили пам'ятник солдатам Праги-1968

Пам'ятник солдатам, які загинули під час введення радянських військ у Чехословаччину в 1968 році, встановлено у центрі Черкас біля каплиці Стрітення Господнього і пам'ятного знаку воїнам-афганцям.

Як розповів кореспонденту УНІАН один з ініціаторів встановлення пам`ятника Олександр Митянін, пам'ятний камінь із чорного габро було відкрито в урочистій обстановці за участю учасників введення військ до Чехословаччини. На пам'ятнику зображено один з танків із символічним номером "1968".

Тим часом найбільша скульптура Черкас - монумент "Батькіщина-мати" на Пагорбі Слави - може повторити долю пам'ятника засновникам Києва і розвалитися. У черкаського монументу за 36 років проржавів металевий каркас.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті черкаської ТРК "Вікка". Заступник голови Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури Василь Люленко зазначив, що 10-метровий монумент вже помітно похилився праворуч.

Свого часу спеціальна комісія, яка обстежувала скульптуру, виявила, що частина внутрішнього металевого каркасу, який утримує пам'ятник у вертикальному положенні, вже непридатна. Корозія роз'їдає метал. Та ще й фундамент під 10-метровою скульптурою ненадійний.

На думку Люленка, капітального ремонту монумент "Батьківщина-матір" потребував ще десять років тому. Члени Черкаської обласної організації товариства з охорони пам'яток історії і культури неодноразово ходили до мерів Черкас і просили виділити кошти на ремонт монументу.

Всі тільки обіцяли, але кошти не знайшли. За мінімальними підрахунками, ремонт скульптури обійдеться щонайменше у 300 тис. грн.

Заступник міського голови Черкас Олексій Леонов зазначив, що щороку відповідальне підприємство оглядає монумент, де потрібно, укріплює та фарбує монумент. Якщо ж буде необхідність - обов'язково збереться комісія, яка проведе обстеження монументу "Батькіщина-мати".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.