Спецпроект

Історична пам'ять перетворилася на валюту. Ми нею платимо, приміром, за газ

Завжди, коли Україна "віддячує" Росії, то віддячує частиною нашої історичної пам'яті, ця пам'ять перетворилася у певну валюту. До прикладу, ціна на газ та здача Чорноморського флоту.

Таку думку виловив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Владислав Гриневич під час відкритої лекції в Українському католицькому університеті, повідомляє прес-служба УКУ.

9 травня він прочитав лекцію, присвячену щорічному відзначенню пам'яті про Другу світову війну на тему "Політика пам'яті ІІ світової війни в Україні".

За словами Владислава Гриневича, у Європі немає жодної країни, яка б не створила власну пам'ять про Другу світову війну. "Парадоксально, але навіть нейтральні країни, до прикладу Швейцарія, мають свою історичну пам'ять".

Історик також розповів про моделі пам'яті Другої світової війни: "Сьогодні виділять три такі моделі - західноєвропейська, східноєвропейська (Польща, Прибалтійські країни) та пострадянська модель (Росія, Білорусія, Придністров'я). За президентства Віктора Ющенка Україна перебувала між двома моделями - східноєвропейською та пострадянською, зараз ми остаточно скотилися до останньої".

На думку віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича, в Україні, котра розташована між двома цивілізаціями, відбувається накладання двох історичних пам'ятей - східноєвропейської та російської.  

"Перш ніж говорити про створення української політики пам'яті, мені би хотілося, аби у нас відбувся процес збирання знань про війну - це спростує лукаві міфи історії. Те, що відбувається зараз в Україні -  велика підміна понять. Така ситуація склалася через те, що злочинні дії не названі та не кваліфіковані як злочинні, а тому вони можуть бути інтерпретовані як героїчні. До того ж ці злочини не спокутуванні через покаяння, як це відбулось в Німеччині", - додав Мирослав Маринович.  

Професор УКУ, Ярослав Грицак з цього приводу зазначив, що для України слід запровадити модель діалогу: "Тобто ми вибачаємо і просимо вибачення. Не йдеться про створення когерентної, тобто одноцінної пам'яті, а про примирення, адже досвід в Україні є різним у різних регіонах".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.