Спецпроект

До замаху на папу Івана Павла ІІ причетне КГБ - італійські журналісти

Замах на Папу римського ІванаПавла II у 1981 році могли організувати за участі Комітету державної безпеки (КГБ) СРСР.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на польське радіо.

Італійський журналіст Фердінандо Імпозімато і суддя у відставці Сандро Проввізіонато опублікували книгу "Напад на Папу", в якій виклали свою версію замаху.

Згідно з книгою, замах на Івана Павла II було організовано Радянським Союзом та здійснено за допомогою спецслужб Болгарії і турецької мафії. Автори стверджують, що в КГБ також планували замах на лідера руху "Солідарність" Леха Валенсу під час його візиту до Риму в січні 1981 року.

Польське радіо не уточнює, яким чином автори книги прийшли до таких висновків.

Іван Павло ІІ - ким він був до того, як став Папою

Як повідомлялося, раніше журналіст італійської газети "Репуббліка" Марко Ансальдо спільно з турецькими кореспондентом Ясеміном Таскина опублікували книгу "Вбити Папу: правда про замах на Івана Павла II".

За їхньою версією, замах організували члени групи "Сірі вовки" з ненависті до Заходу, а також, щоб кинути виклик турецькому керівництву, яке активно співпрацювало з західними країнами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.