Спецпроект

До Дня Перемоги на Рівненщині впорядкували поховання УПА

З 7 по 9 травня, в рамках акції Спілки yкраїнської молоді в Україні "Проща до героїв" на Рівненщині впорядковували поховання воїнів УПА.

Про це повідомляють організатори акції.

Краєзнавець та громадський діяч з м. Дубровиці Олександр Задорожний, уклав перелік місць боїв та спочинку упівців, які потребують впорядкування.

Протягом трьох днів гості з Києва та рівненчани відвідували місця бойової слави повстанців, відновлювали та прибирали військові поховання, записували на відео спогади учасників та свідків визвольної боротьби.

 Встановлення гранітної плити на місці поховання воїнів УПА

"Цими днями в усьому світі вшановують пам'ять жертв війни, що мала місце між двома тоталітарними державами. Натомість в Україні на офіційному рівні відзначають перемогу одного агресора над іншим. Своєю акцією ми хочемо звернути увагу суспільства на той факт, що в Другій світовій війні українці виступали окремою воюючою стороною", - зазначив учасник акції Максим Кобєлєв.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.