Спецпроект

В "Ніч музеїв" у Радомишлі трощили Музей домашньої ікони (ФОТО)

В ніч з 14 на 15 травня організована група з 15 чоловік розгромила етнографічний музей "Замок Радомисль", створений лікарем і меценатом Ольгою Богомолець в м. Радомишль Житомирської області.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

За інформацією прес-служби, група, очолювана Романом Руденко - сином місцевого жителя, що проживає по сусідству з етнографічним музеєм "Замок Радомисль" - увірвалася на територію, повалила кілька секцій паркану, зламала і витоптала рідкісні насадження і рослини в ландшафтному парку музейного комплексу.

Роман Руденко привіз організовану групу з Києва на декількох іномарках. Протягом 30 хвилин до приїзду міліції п'яні молодики трощили все, що потрапляло їм під руку. Попередня сума збитків оцінюється в 30 тисяч гривень.

На адресу Ольги Богомолець та її співробітників, які в даний час зайняті реставрацією і відновленням замкового комплексу, звучали погрози про фізичну розправу.

П'яний Руденко, погрожуючи міліції і співробітникам музею високопоставленим тестем з Києва, обіцяв не допустити існування музею в Радомишлі і не зупинитися, поки його не знищить.

Борець із музеями заради гусей

За словами Богомолець, під час інциденту Руденко постійно нагадував, що в нього "є криша" і що міліція, прокуратура і суди йому не страшні, бо він "під захистом свого тестя". За попередніми даними, йдеться про одного з власників будівельної компанії "Солстрой" (Київ). 

Суть конфлікту між музейним комплексом "Замок Радомисль" і сусідом, сином якого є Роман Руденко, полягає в тому, що кована огорожа комплексу, нібито, перешкоджає прямому доступу гусей на водопій до річки.

У зв'язку з цим на адресу Ольги Богомолець вже неодноразово лунали погрози від Романа Руденка і його батька.

Найближчим часом за фактом хуліганства та навмисного псування чужого майна буде порушено кримінальну справу.

Перший заступник голови Радомишлянської РДА Роман Руденко. Схожий, але сама Богомолець каже, що руйнівник музею є депутатом райради

"Замок Радомисль", побудований в 1612 році монахами і відновлений Ольгою Богомолець із занедбаного сміттєзвалища - єдиний у країні комплекс подібного роду, який об'єднує музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертний зал.

Тепер відкриття комплексу, яке було заплановано на 5 червня, як і саме нормальне його функціонування - під загрозою.

У "Замку Радомисль" знаходиться єдиний в Україні Музей української домашньої ікони, аналогів якому в світі немає. У колекції представлено більше 5000 ікон XVII-XX століття з усіх регіонів країни. На щастя, колекція не постраждала.

Прохід гусям відкрито

Концертний зал для камерної музики в замку на 150 місць з висотою стелі 6 метрів вважається одним iз кращих в Європі - за результатами акустико-балістичної експертизи він відповідає найвищим стандартам.

"Замок Радомисль" планується внести в офіційні каталоги і пам'ятки для туристів, які приїдуть в Україну на "Євро-2012".

"Те, що чиїсь гуси стали важливішими іміджу Україні, важливіше культури, мистецтва, історії - це безглуздя, - сказала Ольга Богомолець. - "Замок Радомисль" є єдиною пам'яткою Радомишля, яка може привабити туристів та гроші в місцевий бюджет. На жаль, мракобісся для деяких поки ще залишається головною ідеологією".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.