Спецпроект

Анонс: професор Касьянов про реальні та віртуальні органи влади

Відкритий Гуманітарний портал запрошує на фінальний "Лікнеп" сезону 2010-2011 років.

Спеціальний гість - Георгій Касьянов, доктор історичних наук, професор - говоритиме на тему "Проект "Україна": реальні та віртуальні органи влади в сучасній українській державі".

Час і місце: 30 травня, 19:00, клуб "Петрович" на Подолі.

Георгій Касьянов - заввідділом новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ, професор кафедри історії НаУКМА. Директор освітніх програм Міжнародного фонду "Відродження". Стажувався в Гарварді й Камбріджі, Лондонському й Гельсинському університетах, Центральноєвропейському (Будапешт) університеті.

Основні праці:

  • "Сталінізм на Україні, 20-ті - 30-ті роки" (1991), у співавторстві
  • "Українська інтелігенція 1920-30-х років: соціальний портрет та історична доля" (1992),
  • "Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX ст.: Соціально-політичний портрет" (1993),
  • "Історія України: нове бачення" (1996)
  • "Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років" (1995),
  • "Теорії нації та націоналізму" (1999),
  • "До питання по ідеологію ОУН" (2003),
  • "Украина 1991-2007. Очерки новейшей истории" (2008),
  • "Danse macabre: голод 1932-1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті - початок 2000-х)" (2010)
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".