Спецпроект

Cправу про заборону червоного маршу у Львові повернули до суду

4 травня 2011 року Львівський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу Львівської міської організації ВО "Свобода" щодо заборони проведення масових заходів 9 травня 2011 року політичною партією "Русское единство".

Про це повідомила прес-служба ВО "Свобода".

Апеляційний суд під головуванням судді Андрія Ліщинського скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду, який у квітні закрив провадження у справі щодо заборони заходів партій "Русское единство" та "Родина" у Львові.

"Львівський адміністративний апеляційний суд, скасувавши ухвалу першої судової інстанції, ухвалив справедливе рішення і закрив справу про заборону проведення маргінальним проросійським силам "маршу пабєди" у Львові 9 травня", - заявив представник ВО "Свободи" в суді, голова комісії депутатської діяльності та законності Львівської міської ради Любомир Мельничук.

"Червоний марш" у Львові: хто його організовує

Водночас Мельничук повідомив, що Львiвський мiськвиконком звернувся до суду з позовом, в якому вимагає "заборонити проведення масових заходiв 9 травня у зв'язку з тим, що заявки подали багато органiзацiй рiзного iдеологiчного спрямування i можуть виникнути порушення громадського порядку".

За словами депутата, наразi вже подано 14 заявок на проведення масових заходiв i бiльшiсть з них запланованi на Марсовому полi та на Пагорбi Слави.

Заявки подали партiї "Русское единство" (на 1560 осіб), "Родіна", органiзацiї "Народного Руху України" та Української республiканської партiї, молодiжнi органiзацiї "Сокiл" i "Молодий народний рух", а також громадськi органiзацiї "Патрiот України", Козацький полк Галичини та обласна органiзацiя Спiлки письменникiв України, повідомив "Інтерфакс".

Тим часом голова фракцiї "Свободи" у Львiвськiй обласнiй радi Iрина Сех заявила, що до Львова спецiально їдуть "молодчики з "Русского единства" i "Родiни", щоб продемонструвати, "що у Львовi буде рiзанина".

У зв'язку з цим, заявила Сех, ВО "Свобода" звертається до керiвництва областi та обласної мiлiцiї зробити все можливе, щоб "у Львовi не було бiди, i щоб не пролилася нiчия невинна кров".

Також вона наголосила, що у тому разi, якщо президент України пiдпише закон, котрий зобов'язує на 9 травня вивiшувати копiї Прапора Перемоги, то Львiвська облрада виконувати цей закон не буде, оскiльки, за її словами, його ухвалено з порушенням Конституцiї України.

"Львiвська обласна адмiнiстрацiя орендує в обласної ради примiщення за символiчну плату i Львiвська облрада не дозволить, щоб на її будинку була якась червона ганчiрка", - сказала Сех.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.