Спецпроект

Маринович і Грицак вважають прапор Перемоги "масштабною провокацією"

Львівські науковці оприлюднили звернення з приводу провокацій, які, на їхню думку, плануються 9 травня. Вони вважають, що легалізація червоних прапорів на День Перемоги є політичною технологією натравлювання українців проти українців.

Про це у своєму блозі на УП повідомив один із підписантів - головред культурологічного часопису "Ї" Тарас Возняк. Ось текст звернення:

"8-9 травня 1945 року зупинилися жорна смерті - в Європі закінчилася Друга світова війна.

Однак наслідки цієї війни ми відчуваємо до сьогодні. Вона ще не стала віддаленим від нас історичним фактом - це все ще жива у пам'яті трагедія європейського світу. Ще живуть серед нас ті, хто її пам'ятає, хто постраждав від неї.

Перед глибиною цієї трагедії людині у ці дні залишається тільки схилити голову і задуматися про нашу недосконалість і недосконалість нашого світу.

Але, як бачимо, дві частини Європи відзначають завершення цієї війни у різні дні - війна все ще дихає на нас своїм вогненним подихом.

Так само, як і тим, що не всі воїни тієї війни гідно поховані. І не всі ветерани, не всі армії, що брали у ній участь, гідно пошановані.

Україна досі роздерта по лінії протиставлення двох поглядів на цю війну, яка для частини українців так і не завершилася у травні 1945 року.

Сьогоднішня "офіційна історія від табачника" цього не визнає. Так само як не визнає співучасті червонопрапорного сталінського режиму у розв'язанні цієї найкривавішуої в історії людства війни. Натомість робляться цинічні спроби спекулювати на цій трагедії.

І цього року ворожі до майбутнього України сили як всередині держави, так і за її кордонами, вже традиційно користуються цією черговою річницею, щоб іще більше посіяти розбрат серед українців - протиставити і ветеранів двох армій, і дві частини України.

Тепер ця політична технологія натравлювання українців на українців набула форми легітимізації комуністичного червоного прапора - прапора сталінського режиму, який видається за знамено перемоги.

Формально ініціаторами цієї провокації стали відверто антидержавні та антиукраїнські сили з партій "Родина" та "Русское единство", що зібралися влаштовувати паради під червоними прапорами не у себе вдома, а на Заході України, насміхаючись над нашими почуттями.

Розсвареними українцями буде легше керувати - це стара як світ технологія: "поділяй і володарюй".

Але це технологія не лише обману суспільства та відвернення уваги від справ справді важливих. Це ще й гра з вогнем. Це підготовка справжнього розпаду країни. І у цю гру вже граються не лише екстремісти з "Родины", "Русского єдинства", а й "доброзичливці" України з-за кордону.

Тому ми ще раз наголошуємо - провокація з легалізацією 9 травня червоних прапорів є політичною технологією, яка не має нічого спільного ні з історичними фактами, ні з людською справедливістю.

Ми розцінюємо цю масштабну провокацію як загрозу для єдності української держави.

Ми засуджуємо всіх учасників цієї скандальної спецоперації наших внутрішніх політтехнологів та іноземних спецслужб.

Ми закликаємо ЗМІ поставитися до неї, як слід зображувати терористичні акти: суто інформаційно, без нагнітання емоцій, щоб не дати у руки його виконавцям головного козиря - масового та емоційного висвітлення у пресі. Ми маємо зберегти тверезе бачення цього інциденту як звичайної провокації та політичної технології.

Ми закликаємо центральні і місцеві влади у правовому полі відвернути масштабні сутички, яких так прагнуть екстремісти всіх кольорів та мастей.

Друга світова війна була трагедією всієї України, а не лише її частини. А тому настав найвищий час цю трагедію минулого закінчити раз і назавжди історичним примиренням заради майбутнього".

Під зверненням уже підписалися:

Антін Борковський - політолог, Львів

Тарас Возняк - політолог, головний редактор Журналу Ї, Львів

Ярослав Грицак - професор Українського католицького університету, історик, Львів

Отець Борис Ґудзяк - ректор Українського католицького університету

Орест Друль - політолог, Львів

Марія Зубрицька - проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка

Дзвінка Мамчур-Калинець - проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка

Роман Кечур - психіатр, політичний аналітик, Львів

Ігор Коліушко - політичний аналітик, Львів-Київ

Михайло Комарницький - видавець, політичний аналітик, Львів

Мирослав Маринович - віце-ректор Українського католицького уіверситету, ЛЬвів

Микола Рябчук - політолог, Київ-Львів

Богдан Панкевич - почесний консул Королівства Нідерланди, Львів

Тарас Плахтій - політолог, Львів

Ірина Подоляк - начальник відділу міжнародних зв'язків Львівської міської ради, Львів

Олесь Старовойт - політолог, Львів

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.