Спецпроект

РАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНІ ПРАПОРИ НА 9 ТРАВНЯ

Верховна Рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

За відповідний законопроект проголосували 260 осіб, повідомляє УП.

Червоний прапор трактується в законі, як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною у роки Великої вітчизняної війни".

Згiдно iз законом, зовнiшнiй вигляд копiй прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора 150-го ордена Кутузова другого ступеня Iдрицької стрiлецької дивiзiї.

Ось як має виглядати прапор, який вішатимуть 9 травня

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Депутати від БЮТ та НУНС після оголошення розгляду цього питання вимагали перерву. Однак головуючий на засіданні перший віце-спікер комуніст Адам Мартинюк відмовив це робити, зазначивши, що у залі немає керівництва фракцій.

Перед голосуванням у залі стався конфлікт між представниками опозиції і більшості. Опозиція закликала не голосувати за законопроект, оточивши трибуну.

Депутати від НУНС Ярослав Кендзьор, Ксенiя Ляпiна, Роман Ткач розгорнули нацiональний прапор.

У свою чергу автор постанови про прапор Перемоги, комуніст Євген Царьков розгорнув копiю прапора, який використовували вiйська Радянської армiї пiд час Великої Вiтчизняної вiйни.

Також депутат від НУНС Андрій Парубій заявив, цим законом будуть "зневажені наші батьки, які були убиті більшовиками, які йшли під червоним прапором".

"Цей прапор не може висіти на наших будівлях. Ви хочете посіяти розкол в суспільстві. Це завдання Кремля, це завдання комуністів, це завдання Партії регіонів, щоб 9 травня посварити ветеранів і українських патріотів", - заявив він.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.