Спецпроект

РАДА ЗОБОВ'ЯЗАЛА ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНІ ПРАПОРИ НА 9 ТРАВНЯ

Верховна Рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

За відповідний законопроект проголосували 260 осіб, повідомляє УП.

Червоний прапор трактується в законі, як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною у роки Великої вітчизняної війни".

Згiдно iз законом, зовнiшнiй вигляд копiй прапора Перемоги має вiдповiдати вигляду штурмового прапора 150-го ордена Кутузова другого ступеня Iдрицької стрiлецької дивiзiї.

Ось як має виглядати прапор, який вішатимуть 9 травня

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Депутати від БЮТ та НУНС після оголошення розгляду цього питання вимагали перерву. Однак головуючий на засіданні перший віце-спікер комуніст Адам Мартинюк відмовив це робити, зазначивши, що у залі немає керівництва фракцій.

Перед голосуванням у залі стався конфлікт між представниками опозиції і більшості. Опозиція закликала не голосувати за законопроект, оточивши трибуну.

Депутати від НУНС Ярослав Кендзьор, Ксенiя Ляпiна, Роман Ткач розгорнули нацiональний прапор.

У свою чергу автор постанови про прапор Перемоги, комуніст Євген Царьков розгорнув копiю прапора, який використовували вiйська Радянської армiї пiд час Великої Вiтчизняної вiйни.

Також депутат від НУНС Андрій Парубій заявив, цим законом будуть "зневажені наші батьки, які були убиті більшовиками, які йшли під червоним прапором".

"Цей прапор не може висіти на наших будівлях. Ви хочете посіяти розкол в суспільстві. Це завдання Кремля, це завдання комуністів, це завдання Партії регіонів, щоб 9 травня посварити ветеранів і українських патріотів", - заявив він.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!