Спецпроект

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував Перемогу

В Австралії у віці 110 років помер останній з відомих учасників бойових дій Першої світової війни - Клод Стенлі Шоулз. Він прожив зі своєю дружиною 76 років і жодного разу не взяв участь у військових парадах.

Про це повідомляє Huffington Post.

Ветеран помер 5 травня в будинку для престарілих у місті Перт. На момент смерті він вважався найстарішим жителем Австралії і входив до десятки найстаріших людей світу.

За словами 84-річної доньки Шоулза Дафни, секрет свого довголіття він пояснював із гумором: "Треба просто продовжувати дихати".

Клод Шоулз народився у Великобританії 1901 року. Він почав службу у ВМС Великобританії в 1916 році і взяв участь у Першій світовій війні. Під час служби на кораблі "Рівендж" він став свідком капітуляції німецького Флоту Відкритого моря в 1918 році.

У 1926 році Шоулз був відправлений до Австралії як інструктор. Під час морського переходу у Південну півкулю він познайомився зі своєю дружиною Етель - разом вони прожили 76 років, залишивши після себе трьох дітей, 11 онуків і 22 правнуки.

Кохання під час Першої світової (український досвід)

"У мене був не дуже вдалий старт, - сказав Шоулз у 2009 році в інтерв'ю каналу АВС. - Зате чудовий фініш".

У складі ВМС Австралії Шоулз воював у Другій світовій війні - торпедним офіцером. Він вважався найстарішим ветераном обох світових воєн.

Клод Шоулз під час служби на флоті Її Королівської величності 1917 року

У віці 108 роців Шоулз видав свою автобіографію - "Останній з останніх" - у якій згадує день, коли крізь його рідне містечко проїхав перший автомобіль, а мешканці вибігли подивитися.

Він пам'ятає часи, коли пачка цигарок коштувала 1 пенні (зараз 5 фунтів - ІП), а в Південній Африці були окремі пляжі для чорних.

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру (ВІДЕО)

Хоча ветеран став відомим саме завдяки військовій службі, Клод Шоулз ненавидів тих, хто прославляв війну.

Він був проти святкування Дня австралійських і новозеландських морських корпусів - аналога нашого 9 травня - і жодного разу не взяв участь у військових парадах цього дня.

Клод Шоулз (сучасне фото)

Після смерті Шоулза британка Флоренс Ґрін залишається останнім живим ветераном Першої світової війни. Але вона не брала участь у бойових діях, працюючи офіціанткою на базі королівських ВПС.

Британський танкіст малював Першу світову (ФОТО)

Останній американський ветеран Першої світової війни Френк Баклз помер у лютому 2011 року. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.