Спецпроект

Суд заборонив будь-які акції у Львові 9 травня

Львівський окружний адміністративний суд заборонив проводити 9 травня у Львові будь-які акції.

Таке рішення суд ухвалив сьогодні, 6 травня, повідомляє "Галінфо".

Таким чином суд повністю задовольнив позов виконавчого комітету Львівської міської ради.

Нагадаємо, що політичні організації "Русское единство" (Крим) і "Родіна" (Одеса) разом із близьким до КПУ "Антифашистським комітетом" планували влаштувати на 9 травня марш вулицями Львова із 15-метровим червоним прапором.

У відповідь львівський представник партії "Свобода" пообіцяв зустріти цей марш у компанії боксера-чемпіона та інших "менш титулованих, але не менш підготовлених молодих людей".

4 травня Львівська міська рада звернулась до суду з проханням заборонити проведення 9 травня громадських та політичних акцій.

"Відповідачами вже є 13 політичних партій та громадських організацій, і ми просимо суд заборонити всі акції, - повідомила тоді начальник юридичного управління Львівської міськради Гелена Пайонкевич. - Вже в п'ятницю юридичне управління міської ради мало достатньо підстав вважати, що політичні акції можуть спричинити загрозу громадській безпеці 9 травня". 

Розвиток інформаційного скандалу з червоними прапорами на 9 травня можна простежити тут.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.