Спецпроект

Іноземним туристам розкажуть, як у Києві нищаться пам'ятки

В четвер, 2 червня, о 19.00 стартує безстрокова акція для киян і гостей міста - відкриття інформаційних стендів на Пейзажній алеї, з постійно оновлюваною експозицією.

Інформаційні стенди будуть відкриті біля Десятинної церкви та на Андріївському узвозі, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи старий Київ".

На стендах будуть міститись фото та інформація про культурну спадщину, незаконні забудови та проблемні точки в Києві.

Інформація буде надаватись англійською та українською мовами - щоб ситуацію в Києві та на Десятинці розуміли не тільки пересічні українці, а й гості з інших країн, де такі об'єкти охороняються ЮНЕСКО, а збереження для нащадків культурної спадщини є державною стратегією.

ЗСК нагадує, що рейдерське захоплення залишків Десятинної церкви та намагання побудувати там нову церкву - не перша атака на Пейзажну алею.

Кілька років тому важкими зусиллями місцевих жителів та активістів вдалось відстояти алею від забудови, коли МЗС хотів побудувати на схилі (за 200 метрів від фундаментів Десятинної) багатоповерховий будинок.

"Досвід показує, що відстояти він незаконного нападу сквер або об'єкт культурної спадщини цілком реально та потрібно для наших дітей", - наголошують активісти ЗСК.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.