Спецпроект

Іноземним туристам розкажуть, як у Києві нищаться пам'ятки

В четвер, 2 червня, о 19.00 стартує безстрокова акція для киян і гостей міста - відкриття інформаційних стендів на Пейзажній алеї, з постійно оновлюваною експозицією.

Інформаційні стенди будуть відкриті біля Десятинної церкви та на Андріївському узвозі, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи старий Київ".

На стендах будуть міститись фото та інформація про культурну спадщину, незаконні забудови та проблемні точки в Києві.

Інформація буде надаватись англійською та українською мовами - щоб ситуацію в Києві та на Десятинці розуміли не тільки пересічні українці, а й гості з інших країн, де такі об'єкти охороняються ЮНЕСКО, а збереження для нащадків культурної спадщини є державною стратегією.

ЗСК нагадує, що рейдерське захоплення залишків Десятинної церкви та намагання побудувати там нову церкву - не перша атака на Пейзажну алею.

Кілька років тому важкими зусиллями місцевих жителів та активістів вдалось відстояти алею від забудови, коли МЗС хотів побудувати на схилі (за 200 метрів від фундаментів Десятинної) багатоповерховий будинок.

"Досвід показує, що відстояти він незаконного нападу сквер або об'єкт культурної спадщини цілком реально та потрібно для наших дітей", - наголошують активісти ЗСК.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.