Спецпроект

На Дніпропетровщині перепоховали останки 67 радянських воїнів

В 70-ту річницю нападу Третього рейху на СРСР Криворізька філія історико-пошукової організації "Пошук-Дніпро" провела перепоховання 67 бійців Радянської армії, знайдених в результаті пошукових робіт в районі селища Базавлук.

Про це "Історичну Правду" повідомили пошуківці.

Знайдені останки належить солдатам, що загинули під час Нікопольсько-Криворізької наступально-визвольної операції Червоної Армії в період з жовтня 1943 до лютого 1944 року. На жаль, всі вони лишилися невпізнаними.

Бійці були знайдені на бойових позиціях - у стрілецьких щілинах, землянках, окопах.

Урочисте перепоховання відбулося з дотриманням військового ритуалу на меморіальному комплексі хутору Високий Софіївського району Дніпропетровської обл. Захід був організований керівництвом Софіївської рай адміністрації, районної ради та активістами ІПО "Пошук-Дніпро".

Нікопольсько-Криворізька наступально-визвольна операція Червоної Армії  проходила в період з жовтня 1943 року до лютого 1944 року. Особливо напружені бої відбувалися в Софіївському районi, де проходила основна оборонна лінія фашистів. На цій ділянці билися з ворогом підрозділи 3-го Українського фронту.

Бойове завдання підрозділів полягало у прориві ворожої оборони та штурмі міста Кривий Ріг з південно-західного напрямку. Під час запеклих боїв на вказаній території загинуло понад 40 000 бійців та командирів Червоної Армії.

Історико-пошукова організація "Пошук-Дніпро" займається вивченням історичної спадщини на території Дніпропетровської області, починаючи з 1981 року. Силами активістів організації були знайдені та перепоховані рештки понад 1200 бійців та командирів Червоної армії.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.