Спецпроект

У Києві затопило меморіал Голодомору

У Києві через зливу затопило експозиційну залу національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні".

Про це повідомив директор музею Віктор Діденко, передає "Радіо "Свобода".

За його словами, нині музей закритий, і коли відновить свою роботу, поки невідомо.

"Ми мали працювати цими днями. Але через підтоплення найближчим часом музей не працюватиме - поки все не усунемо і не розберемося, у чому причина", - додав він.

Директор музею наголосив, що, на його думку, "те, що трапилося, - це прорахунки проектно-будівельних робіт".

"Не продумали, що робити з водою, яка потрапляє до "Свічі пам’яті" (наземної частини меморіалу), через яку вода потрапляє до "Зали пам’яті", тобто експозиційної зали, яка знаходиться прямо під "свічею", - повідомив він.

За словами Діденка, збитки у музеї поки не рахували.

"Ми вже винесли близько 40 відер води. Затопило 5 проекторів, які висять під стелями. Зараз ми знімаємо решту. Скільки це буде коштувати державі, я не знаю", - сказав директор.

Нині приміщення національного музею перебуває на балансі Київської міської державної адміністрації.

За даними дирекції, у 2010 році музей відвідало близько 260 тисяч осіб.

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні" відкрили для відвідувачів у серпні 2009 року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.