Спецпроект

У Києві затопило меморіал Голодомору

У Києві через зливу затопило експозиційну залу національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні".

Про це повідомив директор музею Віктор Діденко, передає "Радіо "Свобода".

За його словами, нині музей закритий, і коли відновить свою роботу, поки невідомо.

"Ми мали працювати цими днями. Але через підтоплення найближчим часом музей не працюватиме - поки все не усунемо і не розберемося, у чому причина", - додав він.

Директор музею наголосив, що, на його думку, "те, що трапилося, - це прорахунки проектно-будівельних робіт".

"Не продумали, що робити з водою, яка потрапляє до "Свічі пам’яті" (наземної частини меморіалу), через яку вода потрапляє до "Зали пам’яті", тобто експозиційної зали, яка знаходиться прямо під "свічею", - повідомив він.

За словами Діденка, збитки у музеї поки не рахували.

"Ми вже винесли близько 40 відер води. Затопило 5 проекторів, які висять під стелями. Зараз ми знімаємо решту. Скільки це буде коштувати державі, я не знаю", - сказав директор.

Нині приміщення національного музею перебуває на балансі Київської міської державної адміністрації.

За даними дирекції, у 2010 році музей відвідало близько 260 тисяч осіб.

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні" відкрили для відвідувачів у серпні 2009 року.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.