Спецпроект

У Швеції відкрили пам'ятник Пилипу Орлику

У шведському місті Крістіанстад відкрили пам'ятник українському гетьману Пилипу Орлику - автору Конституції, яку деякі українські історики вважають першою демократичною конституцією на теренах Європи.

Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України, повідомляє Newsru.ua.

Відкриття пам’ятника й дошки на будинку, де мешкав у 1716-1719 рр. Орлик, було кілька років тому ініційовано українським посольством. Він вважається подарунком України шведському місту Крістіанстаду.

Виготовила пам’ятник майстерня українських скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова за підтримки народного артиста України Богдана Бенюка та мецената Івана Омелянюка, повідомили в Посольстві України у Швеції.

У краєзнавчому музеї м. Крістіанстад цього дня було виставлено для ознайомлення булаву Орлика та копію його Конституції, які були спеціально надані Лінчепінською бібліотекою та Національним архівом Швеції з цієї нагоди. Посол також передав місту пам’ятну монету "300 років Конституції Пилипа Орлику", яку буде долучено до постійної експозиції в музеї міста.

Участь у заході взяли представники керівництва міста, депутати Риксдагу (парламенту) Швеції, дипломати посольства, представники шведських культурницьких та мистецьких кіл, українських громадських організацій у Швеції, ЗМІ.

Після Полтавської битви 1709 р. Пилип Орлик залишив Україну разом із гетьманом Мазепою. У 1716-1719 рр. на запрошення короля Швеції Карла ХІІ Орлик проживав з родиною у м. Крістіанстаді. Нині у шведських архівних та музейних установах зберігаються реліквії, пов’язані з його діяльністю. Найважливіші з них – булава (зберігається в кунст-камері Лінчепинської бібліотеки) та єдина відома оригінальна копія Конституції (Національний архів Швеції).

Нагадаємо, що тиждень тому пам'ятник гетьману України Орлику було відкрито в Києві.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.