Спецпроект

У Швеції відкрили пам'ятник Пилипу Орлику

У шведському місті Крістіанстад відкрили пам'ятник українському гетьману Пилипу Орлику - автору Конституції, яку деякі українські історики вважають першою демократичною конституцією на теренах Європи.

Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України, повідомляє Newsru.ua.

Відкриття пам’ятника й дошки на будинку, де мешкав у 1716-1719 рр. Орлик, було кілька років тому ініційовано українським посольством. Він вважається подарунком України шведському місту Крістіанстаду.

Виготовила пам’ятник майстерня українських скульпторів Олеся Сидорука та Бориса Крилова за підтримки народного артиста України Богдана Бенюка та мецената Івана Омелянюка, повідомили в Посольстві України у Швеції.

У краєзнавчому музеї м. Крістіанстад цього дня було виставлено для ознайомлення булаву Орлика та копію його Конституції, які були спеціально надані Лінчепінською бібліотекою та Національним архівом Швеції з цієї нагоди. Посол також передав місту пам’ятну монету "300 років Конституції Пилипа Орлику", яку буде долучено до постійної експозиції в музеї міста.

Участь у заході взяли представники керівництва міста, депутати Риксдагу (парламенту) Швеції, дипломати посольства, представники шведських культурницьких та мистецьких кіл, українських громадських організацій у Швеції, ЗМІ.

Після Полтавської битви 1709 р. Пилип Орлик залишив Україну разом із гетьманом Мазепою. У 1716-1719 рр. на запрошення короля Швеції Карла ХІІ Орлик проживав з родиною у м. Крістіанстаді. Нині у шведських архівних та музейних установах зберігаються реліквії, пов’язані з його діяльністю. Найважливіші з них – булава (зберігається в кунст-камері Лінчепинської бібліотеки) та єдина відома оригінальна копія Конституції (Національний архів Швеції).

Нагадаємо, що тиждень тому пам'ятник гетьману України Орлику було відкрито в Києві.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.