Спецпроект

У Києві відкрили пам'ятник Пилипу Орлику (ФОТО)

Пам'ятник українському гетьману Правобережної України Пилипу Орлику, автору конституції 1710 року, відкрито сьогодні у Києві.

Як передає кореспондент "Інтерфакс", пам'ятник являє собою композицію, що складається з двох елементів: пам'ятника гетьману і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена ​​бандура, на постаменті - козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі.

Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської в урядовій частині Києві.

Як пояснив один з авторів пам'ятника народний художник України скульптор Анатолій Кущ, "немає волі без того, щоб її захищати".

П. Орлик зображений у багатому вбранні XVIII століття, ліва рука спирається ну тумбу з паперами і булавою, а в правій руці - перо. За словами А. Куща, одяг і атрибути історично ідентичні. На постаменті пам'ятника також встановлено родовий герб гетьмана.

Культурна композиція виконана з бронзи і граніту. Вона розташована таким чином, що між пам'ятником та прапором є прохід, котрим починається сквер.

 Фото: КМДА

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, на роботи по зведенню пам'ятника і впорядкування прилеглого скверу витрачено приблизно 9-10 млн грн з державного бюджету.

Конкурс щодо пам'ятника оголошено в 2006 році, однак безпосередні роботи почалися лише в 2011 році - після звернення суддів Конституційного суду до президента з проханням прискорити зведення пам'ятника до 15-річчя з дня прийняття Конституції України.

Після смерті гетьмана Івана Мазепи козацька старшина обрала (5 квітня 1710 року) Пилипа Орлика гетьманом Правобережної України.

Під час цих виборів були проголошені складені ним "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" (Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis), що одержали в українській історіографії назву "Конституція Пилипа Орлика".

 Вхід у сквер на Липській

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада прийняла рішення на державному рівні відсвяткувати 300-річчя Олешківської Січі, заснованої запорозькими козаками - прихильниками гетьмана Івана Мазепи.

Наступного тижня буде відкрито пам'ятник Пилипу Орлику у Швеції.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.