Спецпроект

У Києві відкрили пам'ятник Пилипу Орлику (ФОТО)

Пам'ятник українському гетьману Правобережної України Пилипу Орлику, автору конституції 1710 року, відкрито сьогодні у Києві.

Як передає кореспондент "Інтерфакс", пам'ятник являє собою композицію, що складається з двох елементів: пам'ятника гетьману і козацької атрибутики. Біля постаменту встановлена ​​бандура, на постаменті - козацькі шаблі і надірваний прапор, котрий майорить на вітрі.

Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Пилипа Орлика та Липської в урядовій частині Києві.

Як пояснив один з авторів пам'ятника народний художник України скульптор Анатолій Кущ, "немає волі без того, щоб її захищати".

П. Орлик зображений у багатому вбранні XVIII століття, ліва рука спирається ну тумбу з паперами і булавою, а в правій руці - перо. За словами А. Куща, одяг і атрибути історично ідентичні. На постаменті пам'ятника також встановлено родовий герб гетьмана.

Культурна композиція виконана з бронзи і граніту. Вона розташована таким чином, що між пам'ятником та прапором є прохід, котрим починається сквер.

 Фото: КМДА

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, на роботи по зведенню пам'ятника і впорядкування прилеглого скверу витрачено приблизно 9-10 млн грн з державного бюджету.

Конкурс щодо пам'ятника оголошено в 2006 році, однак безпосередні роботи почалися лише в 2011 році - після звернення суддів Конституційного суду до президента з проханням прискорити зведення пам'ятника до 15-річчя з дня прийняття Конституції України.

Після смерті гетьмана Івана Мазепи козацька старшина обрала (5 квітня 1710 року) Пилипа Орлика гетьманом Правобережної України.

Під час цих виборів були проголошені складені ним "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького" (Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis), що одержали в українській історіографії назву "Конституція Пилипа Орлика".

 Вхід у сквер на Липській

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада прийняла рішення на державному рівні відсвяткувати 300-річчя Олешківської Січі, заснованої запорозькими козаками - прихильниками гетьмана Івана Мазепи.

Наступного тижня буде відкрито пам'ятник Пилипу Орлику у Швеції.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".