Спецпроект

До розстрілів львівських професорів причетні українці - польська преса

Напередодні відкриття у Львові меморіалу розстріляним професорам Інститут національної пам'яті Польщі та газета Rzeczpospolita опублікували статтю, в якій йдеться про те, що науковці буди розстріляні на замовлення Гестапо за допомогою українських націоналістів.

До знищення львівських професорів, розстріляних німцями в липні 1941 року, причетний український націоналістичний рух, стверджує історик Пьотр Лисаковський з Інституту національної пам'яті Польщі у статті, розміщеній у польській газеті "Жеч Посполіта".

ІП переклала уривки з цієї статті, присвячені українцям. Автор не посилається на джерела своїх тверджень:

"...Арешти виконували групи, які складалися з офіцера СС і кількох унтер-офіцерів і рядових СС, до яких додавали перекладача-провідника. Зазвичай це був українець, який знав польську - згадується також про те, що згадані "рядові СС" були гітлерівцями..." 

"...Невідомо, хто і як складав проскрипційні списки професорів. Схоже на те, що її творцями були німці, які послуговувалися документом, складеним українцями, пов'язаними з націоналістичним рухом..."

"...Арешти були продовженням німецької акції проти польської еліти, яка розпочалася з дня їхнього нападу на Польщу в 1939 році і була продовжена у травні і липні 1940-го під назвою "Акція АБ". Без сумніву, ці арешти - хоч і у німців і не була таких намірів - допомагали українським націоналістам в їх геноцидних планах "очищення одвічно українських" земель від "чужого" елементу під будівництво "Самостійної"..."

"...вирок виконувала розстрільна команда, котра складалася з 5-6 солдатів (правдоподібно, що це була українська допоміжна поліція), якою командував офіцер..."

Нагадаємо, що 3-го липня відбудеться відкриття пам'ятника розстріляним львівським професорам на території Національного університету "Львівська політехніка" у Студентському парку. Окрім самого монументу, планується також зробити алеї, тераси та паркінг для екскурсійних автобусів.

Визволення чи окупація? Німці і ОУН у 1941-му

Як повідомив начальник управління архітектури Львівської міської ради Юрій Криворучко, на втілення проекту потрібно близько 4 мільйонів гривень. З них 900 тисяч - українська частка, яка йде на благоустрій парку, спорудження ж самого пам'ятника фінансує польська сторона.

Львівський історик Василь Расевич називає звинувачення у причетності українців до розстрілів львівських учених в липні 1941 року голослівними та не підкріпленими документально. Про це він сказав під час прес-дебатів у Львівському прес-клубі.

"Реальних документів немає. Ці звинувачення є абсолютно голослівні і нічим не підкріплені", - зазначив Расевич.

За його словами, у цій справі ноги ростуть з часів після Другої світової війни, коли СРСР намагався скомпрометувати політика ФРН Теодора Оберлендера - в 1941 році офіцера у батальйоні "Нахтіґаль".

"Нахтіґаль" і акт відновлення незалежності 30 червня. Як це було (ФОТО)

Однак німецький суд не знайшов доказів причетності "Нахтіґалю"  до вбивства польських учених, а наприкінці 80-х років польські вчені довели, що причетність українців до цього злочину - вигадка.

Не повідомляється про джерела, на якій посилається Расевич.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.