Спецпроект

До розстрілів львівських професорів причетні українці - польська преса

Напередодні відкриття у Львові меморіалу розстріляним професорам Інститут національної пам'яті Польщі та газета Rzeczpospolita опублікували статтю, в якій йдеться про те, що науковці буди розстріляні на замовлення Гестапо за допомогою українських націоналістів.

До знищення львівських професорів, розстріляних німцями в липні 1941 року, причетний український націоналістичний рух, стверджує історик Пьотр Лисаковський з Інституту національної пам'яті Польщі у статті, розміщеній у польській газеті "Жеч Посполіта".

ІП переклала уривки з цієї статті, присвячені українцям. Автор не посилається на джерела своїх тверджень:

"...Арешти виконували групи, які складалися з офіцера СС і кількох унтер-офіцерів і рядових СС, до яких додавали перекладача-провідника. Зазвичай це був українець, який знав польську - згадується також про те, що згадані "рядові СС" були гітлерівцями..." 

"...Невідомо, хто і як складав проскрипційні списки професорів. Схоже на те, що її творцями були німці, які послуговувалися документом, складеним українцями, пов'язаними з націоналістичним рухом..."

"...Арешти були продовженням німецької акції проти польської еліти, яка розпочалася з дня їхнього нападу на Польщу в 1939 році і була продовжена у травні і липні 1940-го під назвою "Акція АБ". Без сумніву, ці арешти - хоч і у німців і не була таких намірів - допомагали українським націоналістам в їх геноцидних планах "очищення одвічно українських" земель від "чужого" елементу під будівництво "Самостійної"..."

"...вирок виконувала розстрільна команда, котра складалася з 5-6 солдатів (правдоподібно, що це була українська допоміжна поліція), якою командував офіцер..."

Нагадаємо, що 3-го липня відбудеться відкриття пам'ятника розстріляним львівським професорам на території Національного університету "Львівська політехніка" у Студентському парку. Окрім самого монументу, планується також зробити алеї, тераси та паркінг для екскурсійних автобусів.

Визволення чи окупація? Німці і ОУН у 1941-му

Як повідомив начальник управління архітектури Львівської міської ради Юрій Криворучко, на втілення проекту потрібно близько 4 мільйонів гривень. З них 900 тисяч - українська частка, яка йде на благоустрій парку, спорудження ж самого пам'ятника фінансує польська сторона.

Львівський історик Василь Расевич називає звинувачення у причетності українців до розстрілів львівських учених в липні 1941 року голослівними та не підкріпленими документально. Про це він сказав під час прес-дебатів у Львівському прес-клубі.

"Реальних документів немає. Ці звинувачення є абсолютно голослівні і нічим не підкріплені", - зазначив Расевич.

За його словами, у цій справі ноги ростуть з часів після Другої світової війни, коли СРСР намагався скомпрометувати політика ФРН Теодора Оберлендера - в 1941 році офіцера у батальйоні "Нахтіґаль".

"Нахтіґаль" і акт відновлення незалежності 30 червня. Як це було (ФОТО)

Однак німецький суд не знайшов доказів причетності "Нахтіґалю"  до вбивства польських учених, а наприкінці 80-х років польські вчені довели, що причетність українців до цього злочину - вигадка.

Не повідомляється про джерела, на якій посилається Расевич.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.