Спецпроект

На Львівщині відкрили пам'ятний знак підпільному парламенту УГВР

Сьогодні у селі Сприня Самбірського району на Львівщині - урочисте відкриття пам'ятного знака Великого збору Української головної визвольної ради - підпільного парламенту воюючої України в роки Другої світової війни.

Про це УНІАН повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.

Як нагадали у прес-центрі, 11 липня виповнюється 67 років створення Української головної визвольної ради. Установчі збори Української головної визвольної ради відбулися 11-15 липня 1944 поблизу с. Недільна на Самбірщині під охороною відділів Української повстанської армії.

"УГВР постала як орган політичного керівництва українським визвольним рухом. Серед організаторів УГВР - Кирило Осьмак, Ростислав Волошин, Роман Шухевич, Василь Мудрий, о. Іван Гриньох та інші. Підпільний український парламент існував упродовж десяти років, аж до моменту, коли останній Генеральний секретар УГВР Василь Кук потрапив у полон, очолював визвольну боротьбу українців", - говориться в повідомленні.

УГВР - підпільний парламент і уряд, який керував УПА

За словами директора Національного музею Меморіалу жертв окупаційних режимів Руслана Забілого, "УГВР була понадпартійною структурою. Це своєрідний підпільний парламент, покликаний координувати боротьбу проти німецького і радянського тоталітаризмів за створення Української самостійної соборної держави. До УГВР запросили представників українських політичних партій і організацій, які поділяли ідеї революційної боротьби за свободу. На той час не було жодної політичної партії і організації, яка діяла б легально. Тому парламент складався не з політичних партій, а із людей, які мали великий досвід політичної діяльності".

Історик наголосив: "Президентом УГВР став соціаліст Кирило Осьмак, який з 1918 року був членом Центральної ради. Віце-президент УГВР Василь Мудрий був віце-спікером сейму міжвоєнної Польщі. Це важливо для сьогодення, побачити реальну позицію Організації українських націоналістів, яка залучала до керівництва визвольним рухом і представників інших політичних сил. А в УПА були вірмени, грузини, росіяни, литовці, євреї, які також не належали до ОУН, але поділяли її мету і завдання під гаслом "Воля народам! Воля людині!".

"Саме впливи підпільників із Центру й Сходу України вилилися в те, що був створений ініціативний комітет у грудні 1943 року, який працював над скликанням Великого збору УГВР", - вважає Забілий.

Відкриття пам'ятного знака Великого збору Української головної визвольної ради є ініціативою громадськості Львівщини за підтримки Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Самбірської районної ради, Самбірської районної державної адміністрації.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.