Спецпроект

На Львівщині відкрили пам'ятний знак підпільному парламенту УГВР

Сьогодні у селі Сприня Самбірського району на Львівщині - урочисте відкриття пам'ятного знака Великого збору Української головної визвольної ради - підпільного парламенту воюючої України в роки Другої світової війни.

Про це УНІАН повідомили у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху.

Як нагадали у прес-центрі, 11 липня виповнюється 67 років створення Української головної визвольної ради. Установчі збори Української головної визвольної ради відбулися 11-15 липня 1944 поблизу с. Недільна на Самбірщині під охороною відділів Української повстанської армії.

"УГВР постала як орган політичного керівництва українським визвольним рухом. Серед організаторів УГВР - Кирило Осьмак, Ростислав Волошин, Роман Шухевич, Василь Мудрий, о. Іван Гриньох та інші. Підпільний український парламент існував упродовж десяти років, аж до моменту, коли останній Генеральний секретар УГВР Василь Кук потрапив у полон, очолював визвольну боротьбу українців", - говориться в повідомленні.

УГВР - підпільний парламент і уряд, який керував УПА

За словами директора Національного музею Меморіалу жертв окупаційних режимів Руслана Забілого, "УГВР була понадпартійною структурою. Це своєрідний підпільний парламент, покликаний координувати боротьбу проти німецького і радянського тоталітаризмів за створення Української самостійної соборної держави. До УГВР запросили представників українських політичних партій і організацій, які поділяли ідеї революційної боротьби за свободу. На той час не було жодної політичної партії і організації, яка діяла б легально. Тому парламент складався не з політичних партій, а із людей, які мали великий досвід політичної діяльності".

Історик наголосив: "Президентом УГВР став соціаліст Кирило Осьмак, який з 1918 року був членом Центральної ради. Віце-президент УГВР Василь Мудрий був віце-спікером сейму міжвоєнної Польщі. Це важливо для сьогодення, побачити реальну позицію Організації українських націоналістів, яка залучала до керівництва визвольним рухом і представників інших політичних сил. А в УПА були вірмени, грузини, росіяни, литовці, євреї, які також не належали до ОУН, але поділяли її мету і завдання під гаслом "Воля народам! Воля людині!".

"Саме впливи підпільників із Центру й Сходу України вилилися в те, що був створений ініціативний комітет у грудні 1943 року, який працював над скликанням Великого збору УГВР", - вважає Забілий.

Відкриття пам'ятного знака Великого збору Української головної визвольної ради є ініціативою громадськості Львівщини за підтримки Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Самбірської районної ради, Самбірської районної державної адміністрації.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.