Спецпроект

Анонс: Київрада обговорить музей історії Києва і Десятинну

Новий Музей історії Києва, нова Десятинна церква та нова дата заснування Києва – головні теми засідання комісії Київради з питань культури і туризму.

12 липня 2011 об 11.00 відбудеться засідання постійної комісії Київради з питань культури та туризму, яке проходитиме за адресою вул.Хрещатик, 36 на 4-ому поверсі (конференц-зал).

Про це повідомила прес-служба депутата Київради, голови профільної комісії Олександра Бригинця.

В порядку денному комісії понад 20 питань.

Зокрема, на засіданні комісії розглядатимуться питання щодо долі Літературно-меморіального музею-квартири П.Г.Тичини в м. Києві, питання вимоги різних церковних громад щодо надання їм в оренду приміщень на кладовищах м.Києва, обговорення дійсної дати заснування м.Києва, створення нового Музею історії Києва, відбудови Десятинної церкви та багато іншого.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.