Спецпроект

Помер старший син останнього імператора Австро-Угорщини

4 липня у віці 98 років помер найстарший син останнього правлячого імператора Австро-Угорщинини Карла фон Габсбурга - Отто фон Габсбург.

Про це УНІАН повідомили в Івано-Франківській Фундації імені короля Юрія, посилаючись на прес-службу Фундації Габсбургів.

Отто фон Габсбург помер у себе вдома у Пьокінгу на Штарнберзькому Озері (Баварія, Німеччина).

Він був довгостроковим депутатом Європарламенту та почесним президентом Міжнародної панєвропейської унії. З 1979 по 1999 рік представляв у Європарламенті Християнсько-Соціалістичний Союз.

Отто фон Габсбург народився 20 листопада 1912 року у Райхенау (Нижня Австрія) у сім`ї ерцгерцога Карла та ерцгерцогині Ціти. Після падіння монархії Габсбургів сім`я потрапила у вигнання в Швейцарію, пізніше на острів Мадейра, де імператор Карл помер 1 квітня 1922 року.

Отто фон Габсбург вважався запеклим ворогом націонал-соціалістів та намагався зашкодити приєднанню Австрії до німецького Рейху. Перед тим, як німецькі війська окупували Австрію, він виїхав до США.

Після Другої світової війни Отто фон Габсбург повернувся до Європи та жив у Пьокінгу, брав активну участь у європейській політиці та намагався прискорити поширення Євросоюзу на Схід.

У 2006 році Отто фон Габсбург відвідав Україну, побував у Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську та Києві. За поданням Міністерства закордонних справ України нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Він тоді наголошував: "Європа не буде до кінця Європою, поки в спільних процесах не почне брати участь Україна".

Отто фон Габсбург був одружений з принцесою Регіною фон Саксен-Майнінген, яка померла в лютому 2010 року. Пара з 1954 року проживала в Пьокінгу, у них було семеро дітей, 22 онуків і двоє правнуків.

Отто фон Габсбург буде похований у Відні, у Склепі капуцинів, у імператорському склепі династії Габсбургів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.