Спецпроект

Поляки обурені, що львівських професорів не назвали поляками

Напис на пам'ятнику убитим нацистами львівським професорам не схвалила польська сторона - через те, що там не було прикметника "поляки".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію ПАП.

Напис, узгоджений меріями Вроцлава і Львова (міста, які ставили монумент), не отримав схвалення Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі).

На пам'ятнику немає напису, який би говорив про національність жертв, але мери Вроцлава і Львова Рафал Дуткєвич і Андрій Садовий сподіваються, що вони з'являться.

За словами Садового, таблиця з написом " іще не готова". "Буде на ній текст польською, українською і англійською", - додав мер Львова, хоч і не сказав, що точно буде написано.

Нагадаємо, що 3 липня у Львові було відкрито пам'ятник професорам львівських вузів, розстріляних нацистами влітку 1941 року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.