Спецпроект

Поляки обурені, що львівських професорів не назвали поляками

Напис на пам'ятнику убитим нацистами львівським професорам не схвалила польська сторона - через те, що там не було прикметника "поляки".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію ПАП.

Напис, узгоджений меріями Вроцлава і Львова (міста, які ставили монумент), не отримав схвалення Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі).

На пам'ятнику немає напису, який би говорив про національність жертв, але мери Вроцлава і Львова Рафал Дуткєвич і Андрій Садовий сподіваються, що вони з'являться.

За словами Садового, таблиця з написом " іще не готова". "Буде на ній текст польською, українською і англійською", - додав мер Львова, хоч і не сказав, що точно буде написано.

Нагадаємо, що 3 липня у Львові було відкрито пам'ятник професорам львівських вузів, розстріляних нацистами влітку 1941 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.