Спецпроект

Національну історичну бібліотеку оцифрують

Національна історична бібліотека України спільно з компанією "Елау" розпочала реалізацію проекту "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі".

Мета проекту - збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Національна історична бібліотека України була заснована в 1939 років і налічує більш ніж 1 мільйон одиниць зберігання. В ній знаходиться рідкісна література, цінні книги, зразки вітчизняного та світового друкарського мистецтва.

Багато унікальних видань: "Острозька біблія", видана Іваном Федоровим в 1581 році - визнаний в усьому світі шедевр, що містить високохудожні заставки, ілюстрації, Синопсис - перший посібник з історії, надрукований в 1674, 1678,1680 рр., Новий завіт і Псалтир" (1580р.), "Біблія" (1581р.).

Значну цінність представляє колекція рідкісних книг XVI - XVII ст. 27-ма мовами світу. У тому числі - прижиттєві видання А. Дюррера, К. Маро, Ж.-Б. Мольєра, П. Ронсара, П. Корнеля, Плутарха; унікальний екземпляр "Роману про Розу" 1538 р., прикрашений золотою емблемою Франциска ІІ, книга латиною Туллія Цицерона "Про природу богів", а також рукописні історичні хроніки XVI - XVIІ невідомих авторів.

Проект "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі" розрахований на поетапне виконання робіт.

Наразі спеціалістами ЕЛАУ виконується робота зі створення електронного алфавітного каталогу. Вже з 1 серпня електронна картотека почне розміщуватися у вільному доступі на сайті бібліотеки www.dibu.kiev.ua. Завершити роботи зі створення е-каталогу планується до кінця поточного року.

" Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек - це не лише можливість надавати сучасні послуги своїм читачам, - зазначає директор НІБУ Алла Скорохватова. - В першу чергу, це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону. Зараз нагальним питанням є відсутність повної і актуальної інформації про документальні ресурси бібліотечних фондів у вільному доступі".

В рамках проекту також планується створення електронної колекції друкованих видань іноземними мовами XVI - XVII ст. Окрім того, передбачено облаштування електронної читальної зали, проведення навчання для співробітників бібліотек, створення центру видаленого працевлаштування для молоді.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.