Спецпроект

Національну історичну бібліотеку оцифрують

Національна історична бібліотека України спільно з компанією "Елау" розпочала реалізацію проекту "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі".

Мета проекту - збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Національна історична бібліотека України була заснована в 1939 років і налічує більш ніж 1 мільйон одиниць зберігання. В ній знаходиться рідкісна література, цінні книги, зразки вітчизняного та світового друкарського мистецтва.

Багато унікальних видань: "Острозька біблія", видана Іваном Федоровим в 1581 році - визнаний в усьому світі шедевр, що містить високохудожні заставки, ілюстрації, Синопсис - перший посібник з історії, надрукований в 1674, 1678,1680 рр., Новий завіт і Псалтир" (1580р.), "Біблія" (1581р.).

Значну цінність представляє колекція рідкісних книг XVI - XVII ст. 27-ма мовами світу. У тому числі - прижиттєві видання А. Дюррера, К. Маро, Ж.-Б. Мольєра, П. Ронсара, П. Корнеля, Плутарха; унікальний екземпляр "Роману про Розу" 1538 р., прикрашений золотою емблемою Франциска ІІ, книга латиною Туллія Цицерона "Про природу богів", а також рукописні історичні хроніки XVI - XVIІ невідомих авторів.

Проект "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі" розрахований на поетапне виконання робіт.

Наразі спеціалістами ЕЛАУ виконується робота зі створення електронного алфавітного каталогу. Вже з 1 серпня електронна картотека почне розміщуватися у вільному доступі на сайті бібліотеки www.dibu.kiev.ua. Завершити роботи зі створення е-каталогу планується до кінця поточного року.

" Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек - це не лише можливість надавати сучасні послуги своїм читачам, - зазначає директор НІБУ Алла Скорохватова. - В першу чергу, це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону. Зараз нагальним питанням є відсутність повної і актуальної інформації про документальні ресурси бібліотечних фондів у вільному доступі".

В рамках проекту також планується створення електронної колекції друкованих видань іноземними мовами XVI - XVII ст. Окрім того, передбачено облаштування електронної читальної зали, проведення навчання для співробітників бібліотек, створення центру видаленого працевлаштування для молоді.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей