Спецпроект

Національну історичну бібліотеку оцифрують

Національна історична бібліотека України спільно з компанією "Елау" розпочала реалізацію проекту "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі".

Мета проекту - збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Національна історична бібліотека України була заснована в 1939 років і налічує більш ніж 1 мільйон одиниць зберігання. В ній знаходиться рідкісна література, цінні книги, зразки вітчизняного та світового друкарського мистецтва.

Багато унікальних видань: "Острозька біблія", видана Іваном Федоровим в 1581 році - визнаний в усьому світі шедевр, що містить високохудожні заставки, ілюстрації, Синопсис - перший посібник з історії, надрукований в 1674, 1678,1680 рр., Новий завіт і Псалтир" (1580р.), "Біблія" (1581р.).

Значну цінність представляє колекція рідкісних книг XVI - XVII ст. 27-ма мовами світу. У тому числі - прижиттєві видання А. Дюррера, К. Маро, Ж.-Б. Мольєра, П. Ронсара, П. Корнеля, Плутарха; унікальний екземпляр "Роману про Розу" 1538 р., прикрашений золотою емблемою Франциска ІІ, книга латиною Туллія Цицерона "Про природу богів", а також рукописні історичні хроніки XVI - XVIІ невідомих авторів.

Проект "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі" розрахований на поетапне виконання робіт.

Наразі спеціалістами ЕЛАУ виконується робота зі створення електронного алфавітного каталогу. Вже з 1 серпня електронна картотека почне розміщуватися у вільному доступі на сайті бібліотеки www.dibu.kiev.ua. Завершити роботи зі створення е-каталогу планується до кінця поточного року.

" Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек - це не лише можливість надавати сучасні послуги своїм читачам, - зазначає директор НІБУ Алла Скорохватова. - В першу чергу, це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону. Зараз нагальним питанням є відсутність повної і актуальної інформації про документальні ресурси бібліотечних фондів у вільному доступі".

В рамках проекту також планується створення електронної колекції друкованих видань іноземними мовами XVI - XVII ст. Окрім того, передбачено облаштування електронної читальної зали, проведення навчання для співробітників бібліотек, створення центру видаленого працевлаштування для молоді.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.