Спецпроект

Національну історичну бібліотеку оцифрують

Національна історична бібліотека України спільно з компанією "Елау" розпочала реалізацію проекту "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі".

Мета проекту - збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Національна історична бібліотека України була заснована в 1939 років і налічує більш ніж 1 мільйон одиниць зберігання. В ній знаходиться рідкісна література, цінні книги, зразки вітчизняного та світового друкарського мистецтва.

Багато унікальних видань: "Острозька біблія", видана Іваном Федоровим в 1581 році - визнаний в усьому світі шедевр, що містить високохудожні заставки, ілюстрації, Синопсис - перший посібник з історії, надрукований в 1674, 1678,1680 рр., Новий завіт і Псалтир" (1580р.), "Біблія" (1581р.).

Значну цінність представляє колекція рідкісних книг XVI - XVII ст. 27-ма мовами світу. У тому числі - прижиттєві видання А. Дюррера, К. Маро, Ж.-Б. Мольєра, П. Ронсара, П. Корнеля, Плутарха; унікальний екземпляр "Роману про Розу" 1538 р., прикрашений золотою емблемою Франциска ІІ, книга латиною Туллія Цицерона "Про природу богів", а також рукописні історичні хроніки XVI - XVIІ невідомих авторів.

Проект "Історична спадщина України - світовий доступ в електронному форматі" розрахований на поетапне виконання робіт.

Наразі спеціалістами ЕЛАУ виконується робота зі створення електронного алфавітного каталогу. Вже з 1 серпня електронна картотека почне розміщуватися у вільному доступі на сайті бібліотеки www.dibu.kiev.ua. Завершити роботи зі створення е-каталогу планується до кінця поточного року.

" Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек - це не лише можливість надавати сучасні послуги своїм читачам, - зазначає директор НІБУ Алла Скорохватова. - В першу чергу, це вирішення проблеми низького рівня освіченості і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону. Зараз нагальним питанням є відсутність повної і актуальної інформації про документальні ресурси бібліотечних фондів у вільному доступі".

В рамках проекту також планується створення електронної колекції друкованих видань іноземними мовами XVI - XVII ст. Окрім того, передбачено облаштування електронної читальної зали, проведення навчання для співробітників бібліотек, створення центру видаленого працевлаштування для молоді.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.