Спецпроект

У Львові відкопали чудово збережені казани, яким більше 600 років (ФОТО)

У центрі Львова археологи знайшли два мідні казани, що датуються ще кінцем XIV-XV століттями. Їх викопали на глибині шість з половиною метрів під час досліджень на ділянці вул. Федорова, 23-25.

Про це повідомляє "Львівський портал" із посиланням на прес-службу Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

За словами фахівців НДЦ "Рятівна археологічна служба", подібних знахідок на території Львова ще не було.

"Казани ми знайшли у ямі кінця XIV-XV століття, яка опускалась на 2,5 метри від тогочасного рівня поверхні. Нині є два припущення - або це була господарська яма, або своєрідна схованка того часу, - розповів керівник досліджень Юрій Лукомський. - Тепер головне питання - що це за казани? Припускаємо, що це могли бути не казани для приготування їжі, а світильники. Аби сказати точніше, треба провести дослідження, чим вкрите дно обох посудин".

Фото: portal.lviv.ua

Попри тривалий час, який казани пролежали у землі, вони дуже добре збережені і майже не окислені. Археологи це пояснюють особливістю ґрунту, який перешкоджав доступу кисню до металевих виробів.

За словами Юрія Лукомського, казани дуже добре зроблені і на той час, імовірно, коштували чималих грошей.

Розкопки на вулиці Федорова фахівці Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба". Інституту археології НАН України проводять вже чотири роки поспіль.

 Можливо, це - світильники XV-го сторіччя

На території будівництва готелю археологи знайшли унікальні дерев'яні водозбірники XIV-XIX століття, чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри, монети, а також скарб, що складався з хрестів-енколпіонів (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому, зазвичай, зберігали мощі святих), квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликого мідного горщика та двох маленьких (до 1 см) хрестиків. 

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.