Спецпроект

На Харківщині реконструювали готське поселення (ФОТО)

На Харківщині створюють парк археологічних культур. Учасники археологічної експедиції, що працює у селищі Войтенки Валківського району, пропонують туристам відчути себе "справжніми готами".

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

У Валківському районі нині тривають розкопки одного з готських поселень 3-5 століття нашої ери. На площі у 23 гектари знайдено рештки декількох десятків будинків.

Як розповідає керівник експедиції, доцент історичного факультету Харківського Національного університету Михайло Любичев, схоже, що готи прийшли з боку Вісли, і це була багата культура, яку сьогодні називають "Черняхівською": "Уперше досить велику площу теперішніх українських чорноземів обробили саме готи за допомогою римських знарядь праці. Багаті врожаї створювали умови задля збільшення населення, появи великих поселень".

Якість знайдених виробів з кераміки та срібних прикрас свідчить про досить високий рівень технологічної обробки.

"Ми знайшли гончарський круг. Не виключно, що знайдені срібні римські монети не грали роль грошей. Скоріше, це були скарби, з яких виробляли прикраси. Тут було багато ремісників. Це був своєрідний економічний розквіт цієї цивілізації",- каже Любічев.

Вчений припускає , що більш як півтори тисячі років тому тут ішла жвава торгівля. Любічев каже, що землероби не були войовничим народом - поселення не побудовано у вигляді фортеці, у похованнях майже нема військової зброї.

Вчені вирішили повністю відтворити житло готів, яке розкопали у минулому році. Аби зайти у таке помешкання, частина якого була у землянці, треба було нагинатися.

Як розповідає археолог Кирило Мизгін, упродовж двох тижнів студенти копали котлован чотири на п'ять метрів у половину людського зросту, потім зробили стіни з дерев'яних зрубів, щілини закрили мохом, та відтворили з очерету дах.

 Реконструкція готського житла

"Це було нелегко. Ми використовували їхні інструменти. Тоді не було лопат. Тільки мотики та сокири. Готські знаряддя праці з вуглецевої сталі нам відтворили ковалі", - каже археолог.

Перша готське помешкання відтворено з ініціативи одного з місцевих підприємців, який займається "зеленим туризмом" та спільно з вченими хоче створити парк археологічних культур.

Як каже Мизгін, тут очікують прихильників "екстремального туризму": "Є можливість зануритися у готське минуле. Побудувати власноруч таке саме помешкання, зшити їхній одяг, зробити керамічний посуд і пожити подалі від галасу нашої цивілізації".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.