Спецпроект

В Австралії знайшли сліди динозаврів з Південного полюсу (ФОТО, ВІДЕО)

Американські палеонтологи знайшли 24 трипалі динозаврячі сліди на піску, який 105 мільйонів років тому був частиною гіпотетичного континенту Гондвана.

Про це повідомляє The History Blog.

Сліди динозаврів були знайдені на пляжі у південному австралійському пляжі Вікторія. 24 відбитки лап на камінні - це найбільша кількість слідів полярних динозаврів, які були будь-коли знайдені разом у Південній півкулі.

Відбитки були залишені кількома групами невеличких тероподів - двоногих трипалих ящерів, переважно хижаків ери мезозою. Ентоні Мартін з університету Еморі (Атланта, США) припускає, що йдеться про сліди орнітомімозаврів, яких також називають "страусячими" динозаврами за їхню подібність до будови страуса.

 Лапа тиранозавра - одного з найбільших триподів. Музей природничої історії в Чикаго

Очевидно, що сліди відбилися на піску, який через мільйони років став камінням-пісчаником. Це сталося влітку, оскільки взимку земля змерзалася, та й динозаври були менш активними. 105 млн років тому Австралія належала до гіпотетичного палеографічного континенту Гондвана, куди входила і Антарктида.

Тоді планета проходила період глобального потепління, тому в районі, близькому до Південного полюсу, влітку була температура біля 20 градусів за Цельсієм. "Ці сліди пояснять нам, як динозаври співіснували з полярними екосистемами, що може бути цікавим і для геології", - зазначив Ентоні Мартін.

 Фото: ibtimes.com

Сліди різні за розмірами і свідчать, що їхні власники могли мати розмір від курки до чималого журавля. Серед них є й послідовні відбитки лап однієї й тієї ж тварини.

Маленький, середні і великі сліди могли належати трьом батькам і їхньому дитинчаті. "Така собі маленька динозавряча родина, - додав Мартін. - Але це чистісіньке припущення".

Оскільки пісчаник є доволі крихким каменем, команда дослідників вирізала дві плити (кожна вагою близько 700 кг) з найбільш чіткими слідами, щоб відправити їх у музей штату Вікторія.


Ентоні Мартін показує знайдені сліди

Там iз них знімуть силіконові зліпки для подальшого вивчення.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.