Дослідники виявили перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому

Міжнародна група дослідників з Португалії, Данії та Німеччини виявила перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому.

Про це повідомляє Sky News.

 

Наукова назва нового виду динозавра вшановує місцеву мову інуїтів — Issi saaneq, що перекладається як "Холодна кістка". Ця травоїдна тварина середнього розміру з довгою шиєю була попередником завроподів (наприклад, брахіозавра — однієї з найбільших наземних тварин в історії).

Перші останки динозаврів — два добре збережені черепи — виявили ще у 1994 році палеонтологи з Гарвардського університету під час експедицій до Гренландії. Однак тоді ще не було ясно, чи належать вони до зовсім нового виду. Міжнародна група дослідників зараз підтвердила це відкриття в журналі Diversity.

Команда провела мікрокомпʼютерну томографію виявлених кісток, що дозволило створити цифрові 3D-моделі внутрішніх структур і кісток. На думку вчених, черепи належали динозавру-юнакові та майже дорослій особині.

"Анатомія двох черепів унікальна в багатьох відношеннях, наприклад, за формою та пропорціями кісток. Ці зразки, безумовно, належать до нового виду", — сказав провідний автор Віктор Беккарі, який аналізував отримані дані в Лісабонському університеті NOVA.

Новий гренландський динозавр відрізняється від інших завроподів, виявлених раніше, але дослідники заявили, що він має деякі подібності з динозаврами, виявленими у Бразилії. На думку вчених, ці три види утворюють групу, яку називають платозавридами — через їхні ноги завдовжки від 3 до 10 метрів.

Наприкінці тріасового періоду, коли жили ці динозаври, надконтинент Пангея розпадався на частини, а Атлантичний океан починав формуватися.

"У той час на Землі відбувалися кліматичні зміни, які дозволили першим травоїдним динозаврам досягти Європи", — пояснив професор Ларс Клемменсен із Копенгагенського університету.

Після проведення всіх робіт дослідники передадуть скамʼянілості до Музею природної історії Данії.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.