Дослідники виявили перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому

Міжнародна група дослідників з Португалії, Данії та Німеччини виявила перший вид динозавра, який жив у Гренландії 214 мільйонів років тому.

Про це повідомляє Sky News.

 

Наукова назва нового виду динозавра вшановує місцеву мову інуїтів — Issi saaneq, що перекладається як "Холодна кістка". Ця травоїдна тварина середнього розміру з довгою шиєю була попередником завроподів (наприклад, брахіозавра — однієї з найбільших наземних тварин в історії).

Перші останки динозаврів — два добре збережені черепи — виявили ще у 1994 році палеонтологи з Гарвардського університету під час експедицій до Гренландії. Однак тоді ще не було ясно, чи належать вони до зовсім нового виду. Міжнародна група дослідників зараз підтвердила це відкриття в журналі Diversity.

Команда провела мікрокомпʼютерну томографію виявлених кісток, що дозволило створити цифрові 3D-моделі внутрішніх структур і кісток. На думку вчених, черепи належали динозавру-юнакові та майже дорослій особині.

"Анатомія двох черепів унікальна в багатьох відношеннях, наприклад, за формою та пропорціями кісток. Ці зразки, безумовно, належать до нового виду", — сказав провідний автор Віктор Беккарі, який аналізував отримані дані в Лісабонському університеті NOVA.

Новий гренландський динозавр відрізняється від інших завроподів, виявлених раніше, але дослідники заявили, що він має деякі подібності з динозаврами, виявленими у Бразилії. На думку вчених, ці три види утворюють групу, яку називають платозавридами — через їхні ноги завдовжки від 3 до 10 метрів.

Наприкінці тріасового періоду, коли жили ці динозаври, надконтинент Пангея розпадався на частини, а Атлантичний океан починав формуватися.

"У той час на Землі відбувалися кліматичні зміни, які дозволили першим травоїдним динозаврам досягти Європи", — пояснив професор Ларс Клемменсен із Копенгагенського університету.

Після проведення всіх робіт дослідники передадуть скамʼянілості до Музею природної історії Данії.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.