Спецпроект

У печерах засновника Лаври виявлено поховання давньоруської доби

У Чернігові в Антонієвих печерах археологи виявили поховання XIII-XIV століть.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на завідувача відділу історії печер Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Володимира Руденка.

За його словами, археологи розкопували опори мосту, що датується ХVIII століттям, і нижче виявили поховання давньоруської доби.

"Поховання дивні, таке враження, що це результат якогось катаклізму - чи то монголо-татарського нашестя, чи іншого набігу", - припускає дослідник. Руденок уточнив, що людей поховано за християнським обрядом, але нашвидкоруч. Знайдено шість могил старих людей і дітей.

"Ніби чоловіки у цей час воювали, а діти і старі люди загинули від нападу", - сказав заввідділом історії печер.

Він також зауважив, що остаточні висновки робити зарано, та й датувати поховання можна за залишками кераміки.

Археологічні дослідження в Антонієвих печерах продовжуються. Вони розпочалися з 60-х років минулого століття, а з 1987 року у печерах працює постійно діюча археологічна експедиція.

Антонієві Печери - підземний монастирський комплекс (нині недіючий) у Чернігові, заснований у 1069 році уродженцем Любеча (Чернігівщина) преподобним Антонієм Печерським, який перед тим заснував Лавру у Києві.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.