Спецпроект

У Зборові відкриють пам'ятник "Борцям за волю України"

У неділю, 21 серпня, в м. Зборів, що на Тернопільщині, урочисто відкриють пам'ятник "Борцям за волю України.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

На урочистості прибудуть гості з різних областей України, щоб покласти до підніжжя монумента по грудці землі з рідних країв.

В такий спосіб організатори прагнуть увічнити пам'ять борців за незалежність України не лише Зборівщини, а й всіх українських земель.

Організатори запрошують усіх небайдужих взяти участь в урочистому відкритті монумента та привезти до Зборова грудку землі з рідних країв.

Захід позаполітичний та виключно під державними прапорами.

Початок церемонії відкриття: 21 серпня о 14:00.

Адреса: Тернопільська область, м. Зборів, вул. Козацька, 13. Історико-краєзнавчий музей "Зборівська битва".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.