Спецпроект

Впала одна з веж Старої фортеці в Кам'янці-Подільському (ФОТО)

Учора близько 16:00 зруйнувалася Нова (Велика) вежа - частина оборонного комплексу замку в Кам'янці-Подільському, башта з західного боку, найбільша у Старій фортеці.

Про це "Історичній Правді" повідомили у адміністрації Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Зараз усе керівництво музею перебуває на місці події.

"Місце архітектурної трагедії загороджене і охороняється, - написала у своєму блозі автор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова. - Не так від мародерів, як від гріха подалі - стежками біля західного боку фортеці спускаються додому на Карвасари чи Підзамче жителі навколишніх кварталів приватної забудови".

 Фото: kamienczanka.livejournal.com

Вже відбулася екстрена нарада мера, директора фортеці та інших чиновників.

"Башта була реставрована наприкінці 1990-х років, кілька років тому її теж латали-добудовували, - пише краєзнавець. - Кількаденних дощів башта не витримала. Та й вся фортеця виглядає дуже мокрою. В нас не Іспанія, в нас інший клімат, пам'яткам він не подобається".

 Нова (Велика) була найзахіднішою частиною Старого замку. Праворуч видно залишки земляних укріплень Нового замку

Нова (Велика) вежа є найбільшою баштою Кам'янецької фортеці. Була добудована до зовнішнього боку замку в 1544 році, за останніми на той час правилами оборонного мистецтва Йовом Претферсом.

Бойова функція Нової - захист основного спостережного пункту фортеці (Денної башти, до якої вона й була прибудована) і прикриття зовнішніх стін Старого замку з найменш захищеного західного боку. Під час бойових дій на вежу піднімали гармати, які обстрілювали підходи до фортеці.

 Нова (Велика) до свого падіння

25 серпня 1672 після підриву внаслідок бойових дій між польським гарнізоном Кам'янця і союзним турецько-козацьким військом башта була сильно пошкоджена, а залога замку здалася.

 Нова (Велика) вежа з пташиного польоту. Більше фото замків України з висоти дивіться в розділі "Артефакти"

Розміщена майже повністю за межами Старого замку, Нова (Велика) прикривала найвразливішу, протилежну від міста сторону фортеці (фортеця, власне, й захищала міст-вхід у Кам'янець).

Так башта виглядала 28 липня, за кілька днів до руйнування. Фото надіслав читач ІП Олексій Малишенко

Як повідомляє "Інтерфакс", зараз у міськвиконкомі Кам'янця-Подільського створено комісію, яка розглядатиме питання відновлення і реконструкції цієї вежі.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".