Спецпроект

Дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?"

У книгарні "Є" відбудеться дискусія за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?", яку українські видавці переклали з провокаційним підзаголовком "Сексуальні "подвиги" радянських визволителів".

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Саме до цієї дати присвячена дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?" за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?" про сексуальні подвиги червоноармійців.

Від виходу книги до цієї дискусії, а водночас і презентації пройшло два місяці. За цей час в Україні вона наробила галасу більше, ніж у Німеччині.

Про книжку "Навіщо я народилася дівчинкою"

Тож 30 серпня о 18.00 в книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3) дискусія відбудеться за участю:

- Братів Капранових, письменників, видавців, громадських діячів;

- Вахтанга Кіпіані, журналіста, історика, головного редактора сайту "Історична правда";

- Сергія Грабовського, політолога, публіциста

Ось що написано в анонсі, надісланому "Історичній Правді" організаторами дискусії:

"Перерахувати людей, яких з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року та війна забрала і травмувала неможливо. Та за радянських часів вважалося, що лише наше мирне населення постраждало. Постраждало. Факт. Але...

Було і так: "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей!" (Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист).

Габі Кьопп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років, не ховаючись під псевдонімом, зважилася зізнатися у тому що, стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, будучи 15-річною дівчинкою.

Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і маленька Габі. До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування.

Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати.

Ми не прагнемо сенсацій. Але сьогодні, коли світ засудив не тільки Гітлера, але і Сталіна, коли ми знаємо, хто насправді розв'язав ту війну і якою ціною далася перемога в ній, настав час для правди, гіркої, нестерпної, але ПРАВДИ".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.