Спецпроект

Дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?"

У книгарні "Є" відбудеться дискусія за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?", яку українські видавці переклали з провокаційним підзаголовком "Сексуальні "подвиги" радянських визволителів".

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Саме до цієї дати присвячена дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?" за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?" про сексуальні подвиги червоноармійців.

Від виходу книги до цієї дискусії, а водночас і презентації пройшло два місяці. За цей час в Україні вона наробила галасу більше, ніж у Німеччині.

Про книжку "Навіщо я народилася дівчинкою"

Тож 30 серпня о 18.00 в книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3) дискусія відбудеться за участю:

- Братів Капранових, письменників, видавців, громадських діячів;

- Вахтанга Кіпіані, журналіста, історика, головного редактора сайту "Історична правда";

- Сергія Грабовського, політолога, публіциста

Ось що написано в анонсі, надісланому "Історичній Правді" організаторами дискусії:

"Перерахувати людей, яких з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року та війна забрала і травмувала неможливо. Та за радянських часів вважалося, що лише наше мирне населення постраждало. Постраждало. Факт. Але...

Було і так: "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей!" (Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист).

Габі Кьопп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років, не ховаючись під псевдонімом, зважилася зізнатися у тому що, стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, будучи 15-річною дівчинкою.

Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і маленька Габі. До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування.

Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати.

Ми не прагнемо сенсацій. Але сьогодні, коли світ засудив не тільки Гітлера, але і Сталіна, коли ми знаємо, хто насправді розв'язав ту війну і якою ціною далася перемога в ній, настав час для правди, гіркої, нестерпної, але ПРАВДИ".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.