Спецпроект

Запорізька влада відновила пам'ятник жертвам Голодомору

Громадськість Запоріжжя домоглася відновлення реконструкції пам'ятника жертвам Голодомору та сталінізму, встановленого в Запоріжжі у сквері на проспекті Леніна.

Про це повідомляє громадська організація "Оновлення країни".

"Завдяки зусиллям запорізьких організацій "Оновлення країни" і "Національна пам'ять міська влада реконструювала пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", - говорить координатор громадської організації в Запоріжжі Дмитро Харьков.

Він повідомив, що вже завтра об'єкт здаватимуть в експлуатацію.

Харьков нагадав, що ще минулого тижня пам'ятний знак був практично демонтований: "Сьогодні ж усі будівельні роботи вже завершено. Реконструкцію проведено з використанням старих матеріалів, але змінено контструкцію кріплення гранітних плит на більш довговічну". 

Раніше повідомлялося, що міська влада Запоріжжя довгий час зволікала з реконструкцією вищезгаданого пам'ятного знаку, посилаючись на відсутність коштів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.