Спецпроект

Помер гей, який вижив у Бухенвальді

Рудольфу Бразда було 98, коли він помер кілька днів тому в Берліні. Німецька преса називає його останнім чоловіком, який був в'язнем нацистських концентраційних таборів через свою гомосексуальність.

Бразда народився в 1913 році, виріс у місті Мойзельвіц, в Тюрінгії, і неодноразово стикався з труднощами через свою статеву орієнтацію, аж поки його не ув'язнили в Бухенвальді.

 

Він був одним із десятків тисяч геїв, яких нацисти засудили як злочинців, вважаючи їх загрозою німецькій нації.

Бразда потрапив до концтабору в серпні 1942 року і утримувався там до звільнення американськими військами в 1945-му. 

Після Другої світової Бразда жив в Ельзасі, на сході Франції. 

Мер Берліна Клаус Воверайт, теж відкритий гей, який зустрічався з Браздою в 2008 році, заявив: "Він є прикладом того, наскільки важлива історична пам'ять для нашого майбутнього. Все менше і менше людей можуть розповісти про репресії під час нацистської диктатури достовірно і на власному досвіді".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".