Спецпроект

Помер гей, який вижив у Бухенвальді

Рудольфу Бразда було 98, коли він помер кілька днів тому в Берліні. Німецька преса називає його останнім чоловіком, який був в'язнем нацистських концентраційних таборів через свою гомосексуальність.

Бразда народився в 1913 році, виріс у місті Мойзельвіц, в Тюрінгії, і неодноразово стикався з труднощами через свою статеву орієнтацію, аж поки його не ув'язнили в Бухенвальді.

 

Він був одним із десятків тисяч геїв, яких нацисти засудили як злочинців, вважаючи їх загрозою німецькій нації.

Бразда потрапив до концтабору в серпні 1942 року і утримувався там до звільнення американськими військами в 1945-му. 

Після Другої світової Бразда жив в Ельзасі, на сході Франції. 

Мер Берліна Клаус Воверайт, теж відкритий гей, який зустрічався з Браздою в 2008 році, заявив: "Він є прикладом того, наскільки важлива історична пам'ять для нашого майбутнього. Все менше і менше людей можуть розповісти про репресії під час нацистської диктатури достовірно і на власному досвіді".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.