Спецпроект

В Сімферополі вшанують жертв геноциду проти кримських татар

23 серпня в Сімферополі пройде щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму - до чергової річниці пакту Молотова-Ріббентропа.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

23 серпня в Сімферополі Меджліс кримськотатарського народу організовує щорічний траурний мітинг, присвячений загальноєвропейському дню пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Німецька окупаційна політика на території Криму

Як повідомляє в понеділок прес-служба Меджлісу, мітинг пройде біля меморіалу в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу, встановленому у парку Салгірка на вул. Ялтинській.

Автори документа нагадують, що відповідно до Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2009 року "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у ХХI столітті", 23 серпня оголошений Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті про жертви масових депортацій і страт.

Як Сталін депортував кримських татар

Як відомо, 23 серпня 1939 року було підписано пакт "Молотова-Ріббентопа" - таємну міждержавну угоду між нацистської Німеччиною і сталінським Радянським Союзом, яка передбачала поділ між обома країнами територій у Східній Європі.

Через тиждень після підписання протоколу Німеччина і Словаччина вторгнулися в Польщу, що стало початком Другої Світової війни. 

1939: парад Перемоги у Бресті - комуністи і нацисти разом (ВІДЕО)

"Кримськотатарський народ, стосовно якого з боку комуністичного режиму СРСР у ХХ столітті було скоєно злочини, що кваліфікуються як геноцид, сприймає резолюцію ПА ОБСЄ як ще один крок, який сприяє відновленню прав кримськотатарського народу на своїй батьківщині", - йдеться у постанові Меджлісу.

"Спираючись на резолюцію ПА ОБСЄ та в пам'ять про багатомільйонні людські жертви, понесених народами Європи від злодіянь комуністичних та нацистських режимів, Меджліс кримськотатарського народу, починаючи з 23 серпня 2009 року, щорічно організовує траурний мітинг в Сімферополі за участю представників різних громадських і політичних організацій" , - вказується в документі.

Амет-хан Султан. Татарський ас, який збив 49 нацистських літаків 

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.